Українська професорка пояснила японцям, що таке суржик
Виступ Лариси Масенко перед слухачами Хоккайдського університету організував доктор Мотокі Номачі
Японський професор привітав учасників лінгвістичного семінару гарною українською. Не випадково, мабуть, за словами лекторки, саме науковій бібліотеці Хоккайдського університету подарував свою бібліотеку Юрій Шевельов, передбачаючи, що в Японії буде активно розвиватися славістика, україністика зокрема.
Глибокий і дуже цікаво проілюстрований матеріал лекції базувався на роздумах Лариси Терентіївни про сутність, історію та причини виникнення цього потворного мовного явища – українсько-російської мішанки, яка має аналог в Білорусії у вигляді “трасянки”, а також про трагічну долю тих, хто робив спроби про це казати вголос, зокрема Миколи Скрипника.
Йшлося також про наслідки, які могло спричинити глибоке поширення цього нібито природного мовного коду у Центральній Україні. І роль ЗМІ, особливо телебачення, у цьому процесі доволі значна.
Але після 2014 року ситуація почала змінюватися, й особливо нині вона стрімко трансформується на користь української мови. Науковиця прогнозує зменшення кількості суржикомовних середовищ в Україні – суспільство поступово буде позбуватися цієї мовної хвороби. Це засвідчують і приклади з історії інших країн: креольські мови, а це близько ста таких утворень в Африці, Південній Азії, зникають, як тільки країна здобуває незалежність і поширює свою мову. Такою має бути і доля суржику в Україні: впродовж життя одного покоління він зникне і буде замінений на повноцінну українську мову. Події війни підсилили ці процеси. Змінюється і ставлення до російської мови. Чимало людей сприймають її як мову ворога через звірства, які чиняться на території України.
Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України підтримав імовірність таких прогнозів, зауваживши значну роль наукової спільноти у процесі удержавлення української мови, відмови від суржику і заступлення його національною мовою. Водночас професор наголосив на тому, що загроза повернення ситуації залишається, якщо до ЗМІ будуть знову допущені нечесні їх власники, а держава випустить зі своїх рук важелі контролю за мовною ситуацією. “Добре пам’ятаємо 30-і роки минулого століття, коли українське Відродження було розстріляне. Тому маємо бути активними в аспекті відстоювання і поширення української мови як державної”, – наголосив Павло Гриценко.
