Ужнівці «засвітилися» на «Книжковій толоці»

Цей фестиваль у 15-тисячному містечку відомий у літературних колах усієї країни. Родзинкою толоки є те, що тут панує особлива, дуже приязна атмосфера. Цьогоріч програма була наповнена не тільки літературною складовою, а й суспільно-політичною, зачіпали питання утворення громад, обговорювали історичні перипетії, дискутували про національних героїв, вчилися писати статті до Вікіпедії, досліджувати свій родовід, торкалися проблем волонтерів, добровольців тощо.

Серед гостей було й шестеро закарпатців, які мали годинне представлення на головній сцені фестивалю, а дитячі письменники Галина Малик та Олександр Гаврош – ще й окремі зустрічі з читачами.

Майже щороку на «Книжкову толоку» до Миколаєва приїздить професор УжНУ, письменник Сергій Федака. «Цьогорічний фестиваль вразив високим рівнем організації. Все працювало, як годинниковий механізм: кожен знав свою функцію. При загальній інертності людей до літератури у державі, заздрю Миколаєву, адже публіки в залі й на ярмарку було чимало. Не в останню чергу через те, що цікаво підібрані літературні зустрічі, були представлені майже всі регіони України. Була й інтелектуально насичена програма для дорослих, акції для дітей та підлітків. Сильний і музичний, вокальний компонент на ХІІ толоці, кілька акцій були саме пісенними. Книготорговий компонент – порівняно менший, але було що погортати й купити. Особливо приємно, що міська громада живе як одна родина», – коментує Сергій Федака.

Виступ закарпатського десанту прикрасили талановиті студентки четвертого курсу філологічного факультету – гурт «Fire fox» – Неля Остапів та Іванка Стець. Дівчата виконали авторську співану поезію Нелі й друга-поета Мирослава Гончарука-Хомина. Їх ніжний і чуттєвий виступ не залишив байдужим нікого у недільний вечір. А напередодні Неля Остапів, авторка збірки «Про що мовчить лисиця», ще й стала учасницею молодіжної поетичної програми в нічному клубі «Зірка».

«Вперше мала нагоду долучитися до представлення Закарпаття за його межами. Логічно, що повинна була хвилюватися. Але я не відчувала нічого навіть схожого. Чому? Тому що нас зустріли по-сімейному! На толоці була невимушена атмосфера: всі знайомилися, спілкувалися, дискутували… Миколаїв запам’ятається морозною погодою, але теплим прийомом», – каже студентка української філології УжНУ Іванка Стець.