В обласному краєзнавчому музеї відбувся науково-освітній захід до Міжнародного дня захисту інформації

Ідея цієї зустрічі належить Михайлу Лесіву, співробітнику відділу, який поділився історією ініціативи: «Більшість українців надають перевагу пошуку інформації саме в інтернет-джерелах. Набагато менший вплив сьогодні має телебачення і радіо, на відміну від інтернет- і цифрових видань. Новітні виклики супроводжуються не лише позитивом – трапляється й чимало негативних явищ. Тож такі заходи, як наш, покликані допомогти зрозуміти, де є проблеми в царині пошуку й захисту даних, і, виходячи з цього, шукати шляхи їх вирішення».

Активну участь у заході взяли викладачі кафедри журналістики, зокрема декан філологічного факультету професор Юрій Бідзіля, завідувач кафедри журналістики доцент Євген Соломін, доцентка цього ж підрозділу Наталія Толочко. Також до зустрічі долучилися інші спеціалісти медіагалузі, зокрема журналістка видання «Varosh» Галина Гичка, асистентка кафедри журналістики Евеліна Гурницька. Завітали й першокурсники та магістранти медійного підрозділу УжНУ. Останні презентували свої напрацювання в рамках курсу «Методика викладання медіаграмотності».

Присутні послухали й обговорили такі доповіді:

• • Критичне мислення в епоху інформаційного перевантаження (Антон Сіренко, магістрант, кореспондент каналу «Суспільне. Дніпро»);
  • Фактчекінг як інструмент протидії дезінформації (Мирослав Лисович, магістрант);
  • Проблеми поширення ідеології «руского міра» в українському та світовому інфопросторі (Дмитро Воробйов, магістрант)
  • Маніпуляції у матеріалах про ядерні погрози Росії (на прикладі «The New York Times») (Катерина Ляшенко, магістрантка)

Один із доповідачів, Мирослав Лисович, поділився враженнями про захід:

– Мій виступ був присвячений фактчекінгу як ефективному інструменту протидії дезінформації. Я спробував висвітлити суть явища, розповів про різновиди фактчекінгу та його критичну роль у сучасному світі, особливо в умовах російсько-української війни.

Сподіваюся, що учасники дізналися чимало нового й корисного і від мене, і від моїх колег, теми яких органічно доповнювали одна одну. Такі події надзвичайно важливі, позаяк сприяють формуванню медіаграмотності, підвищенню рівня обізнаності про інформаційні загрози та зміцненню інформаційної безпеки нашого суспільства.

Назад 1 з 2 Вперед

Магістрант Дмитро Воробйов також поділився враженнями від зустрічі:

– Я радий, що маємо можливість брати участь у дискусіях, де можемо ділитися справді цікавими й головне актуальними проблемами. Адже під час заходу було озвучено багато різноманітних тем, які так чи так стосувалися війни. І всі ми говорили про справді важливі й практичні речі, які можуть допомогти не тільки науковцям і медійникам, а й звичайним людям. Вважаю, такі зустрічі варто проводити більш масово, щоб поширювати ці знання на непрофільну аудиторію, адже це допомагає підвищувати інформаційну грамотність у цілому.

З виступів учасників очевидно, що в Україні є низка суттєвих проблем, пов’язаних із медіаграмотністю й інформаційною безпекою. Зокрема, українці часто віддають перевагу думці сусіда чи знайомого, замість того, щоб звертатися до перевірених джерел інформації або так званих «білих списків» медіа. Ця тенденція підкреслює не лише брак критичного мислення, а й вплив культурних і соціальних факторів на сприйняття інформації. Разом із тим організація таких заходів свідчить про зростання інтересу до глибшого осмислення цих проблем. Це перший крок до пошуку рішень, які дозволять будувати інформаційно стійке майбутнє, де кожен зможе почуватися захищеним у цифроваму світі.