На факультеті історії та МВ розпочався українсько-угорський діалог щодо трагічних моментів спільної історії
У панельних дискусіях форуму обговорять проблемні питання історії Угорщини в ІІ світовій війні, невисловленої пам’яті людей, вцілілих у Голокості, депортації з Берегівського ґетто та інших сторінок недалекої ще минувшини
Наукова конференція «Українсько-угорський діалог щодо історії Другої світової війни та Голокосту» триватиме 11–13 грудня в Ужгородському національному університеті. Серед організаторів — кафедра археології, етнології та культурології факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, підкомітет з історії Другої світової війни Угорської академії наук, Інститут центральноєвропейської стратегії та громадська організація «Момент міцності».
Мета форуму — налагодити фахову дискусію щодо досліджень українських і угорських науковців, створити умови для співпраці й реалізації дальших спільних дослідницьких проєктів.
11 грудня на факультеті історії та міжнародних відносин УжНУ відбулося урочисте відкриття конференції. Модерував його доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ Павло Худіш.
Вітала присутніх проректорка УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел: «Ми раді вітати вас сьогодні у нашому університеті. Це найзахідніший виш України, який розмістився в центрі Європи, на Закарпатті. Це край, де живе багато національностей. Що нас об’єднує? Європейські цінності, які діють не лише в межах Євросоюзу, а й за його межами. Ми толерантні до всіх етнічних груп, що проживають на території нашої області. З кожною з них у нас є чудові спільні сторінки в історії. Проте є й жахливі, і Голокост — одна з них. Я вірю, що ми готові до обговорення цієї непростої теми. Саме в процесі обговорення можна віднайти історичну правду й винести уроки на майбутнє. Сподіваюся, протягом цих днів ми будемо об’єктивними й відкритими до різних думок».
Доктор Томаш Шторк з Дослідницького центру гуманітарних наук HUN-REN (Будапешт, Угорщина) зазначив: «Сьогодні ми на конференції, в той час як росія чинить збройну агресію в Україні. Урок, який світ мав засвоїти ще у XX сторіччі, повторюється знову. Велика частина світу бачить ці події й підтримує Україну. Хоч офіційно Угорщина не висловлює своєї підтримки, проте ми тепер тут, і ми солідарні з Україною. Багато наших колег не мали змоги приїхати, тож під’єднаються онлайн. Сподіваюся, ми зможемо продовжити діалог навіть за таких обставин. Основний фокус конференції зосереджений на темі Голокосту. Це безпрецендентна подія в нашій історії. Ми тут, щоб провести важливу роботу і навчитися одне в одного».
З вітальним словом до присутніх звернувся й декан факультету історії та міжнародних відносин УжНУ Віталій Андрейко: «Ця конференція має особливе значення не лише як зібрання науковців, а й як показник нашої єдності. Я думаю, тут ми не просто обміняємося думками щодо проблем Голокосту й Другої світової війни, а й побудуємо мости для співпраі. Протягом наступних днів будемо слухати важливі наукові доповіді, щоб спробувати зрозуміти минуле й зробити висновки для майбутнього».
Доктор Джон Свонсон, професор історії з Університету Теннессі у Чаттанузі (США), під час свого виступу подякував за запрошення на конференцію й розповів про те, як вдалося її організувати.
Український поет, прозаїк, перекладач і волонтер, директор Інституту центральноєвропейської стратегії Андрій Любка наголосив: «Тема, яку ви обговорюватимете цими днями, складна, але сьогодні дуже важлива. Ми знаємо багато про Голокост, нацистський режим та Нюрнберзький процес, проте не було жодного суду над комуністичним режимом за окупацію наших земель. Саме тому, я вважаю, ця агресія продовжується і тепер. Сподіваюся, на цій конференції нам удасться побудувати не просто партнерські, а й дружні взаємини між людьми та університетами».
Наостанок свою підтримку Україні та її народу в боротьбі проти російської агресії висловив доктор Геза Єсенський, історик, професор-емерит Університету Корвіна, міністр закордонних справ Угорщини (1990–94).
Після церемонії відкриття присутніх чекала екскурсія Археологічним музеєм УжНУ ім. професора Едуарда Балагурі та Ужгородом.
У наступні дні конференції відбудуться панельні дискусії, що стосуватимуться дискусійної історії Угорщини в Другій світовій війні, невисловленої пам’яті людей, вцілілих у Голокості, депортації з Берегівського ґетто та ще ряду трагічних моментів спільної історії.