В Україні може з’явитися ще одне офіційне свято – Верховна Рада запросила до обговорення фахівців УжНУ

До обговорення долучилися проректорка УжНУ Мирослава Лендьел, декан юридичного факультету Ярослав Лазур, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Володимир Галас, завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій ФІМВ Віталій Андрейко та професор кафедри Ігор Тодоров. Також свої пропозиції запропонував доцент кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Володимир Фенич.

Як зауважила Мирослава Лендьел, «важливо, що у Верховній Раді хочуть чути думку представників університетів різних регіонів. Можливо, наш, закарпатський, погляд буде дещо відрізнятися від точок зору колег із інших регіонів країни. Ми залучаємо до обговорення міжнародників, які можуть оцінювати цю подію в контексті європейської інтеграції та практики; істориків, які обґрунтовують передумови; та, безумовно, юристів, які можуть дати юридичне обґрунтування, потреби формату та значущість цієї дати».

Ярослав Лазур акцентує: «Погляди на розуміння історичних витоків державності – що таке державність та які її історичні витоки можуть бути – дуже плюралістичні. В експертному середовищі вони потребують вагомого осмислення. Вважаю, що варто задекларувати від університету бажання брати участь у цьому складному процесі. Думаю, це буде лише початок обговорення – і експертного, і громадського. Так ця дискусія буде наповнюватися більшою кількістю думок, ідей, обґрунтувань».

Тож вирішили заявити про готовність УжНУ долучитися до обговорення питання запровадження Дня Української Державності на державному рівні.

ЯКІ ДАТИ ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ПРОПОНУЮТЬ НАУКОВЦІ УЖНУ І ЧОМУ?

Ігор Тодоров повідомив, що пропозиції розробляв спільно з доценткою кафедри Ганною Мелеганич. Зі слів пана Тодорова, до уваги взяли не лише історичне обґрунтування, а й те, що з 11 державних свят абсолютна більшість припадає на першу половину року. Науковці пропонують визначити Днем Української Державності 1 грудня. «Саме цього дня відбувся референдум на підтримку акту про Незалежність України. Завдяки ньому Україна здобула міжнародне право суб’єктності. Адже, щоб стати повноцінною державою, потрібно мати міжнародне правове визнання. І це міжнародне визнання починається 2 грудня за результатами референдуму», – аргументує професор.

Володимир Фенич висловив й дещо інше бачення: «На мою думку, днем державності може бути 22 січня: тоді було проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР. Або ж такою датою може стати 1 грудня, коли громадяни України на всеукраїнському референдумі підтвердили акт про Незалежність. Пошук інших історичних дат не матиме жодного доказового історико-правового підтвердження».

Власне, таку думку поділяє й Віталій Андрейко: «Можна навести багато дат, які свідчать про бажання створити національну державність. Але, як на мене, саме 22 січня, День соборності, свідчить про реальне бажання мати державність».

Своє бачення озвучив і Володимир Галас. Ішлося про саме поняття української державності від часів Київської Русі, коли формувався український народ, і донині.

Науковець вважає, що «починати родовід української національної держави слід із Галицько-Волинського князівства».

Однак, на його думку, нині, з огляду на низку історичних чинників, «представники окремих регіонів України вкладають неоднаковий зміст у поняття «незалежність», вони по-різному уявляють українську державність, моделюють її державний устрій, форму, зовнішню і внутрішню політику».

Також пан Галас навів низку міркувань, з яких резюмував, що «український народ ще остаточно не сформувався як політична нація».

***
У підсумку учасники зустрічі вирішили заявити про участь УжНУ в обговоренні запровадження державного свята Дня української державності. Вважають за доцільне не поспішати із остаточним ухваленням значущого рішення. Тому домовилися додатково провести науковий семінар, щоб долучити більше науковців, розглянули питання з різних позицій і дійти компромісу або ж запропонувати на розгляд декілька дат.