В Ужгороді вшанували пам’ять жертв Голодомору

Містяни схилили голову перед пам'яттю невинно убієнних українців

23.11.2019

Нині, 23 листопада, Україна відзначає 86-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр., що вкарбувалися в пам’яті поколінь як геноцид українського народу.

Вшанування пам’яті невинно убієнних в Ужгороді відбулося перед пам’ятником жертвам Голодомору «Свіча пам’яті» на площі Народній.

Відзначити сумні роковини зібралися представники обласної та місцевої влади, дипломати, правоохоронці, священники різних конфесій, журналісти, студенти та всі небайдужі ужгородці.

Закарпаття, на щастя, не потерпало від голоду у страшні 1932-33, адже було у складі іншої держави. Але біль через загибель мільйонів братів по той бік кордону, котрих сталінський режим прирік на голодну смерть, не стихає в душах до нині.

Знаково, що про страшні сторінки історії пам’ятає і молодь. Так, блакитно-жовті прапори з чорними стрічками тримала молодь – учні спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу. До глибини серця присутніх вразив виступ акторів театральної студії «Бавка» – матері та дитини, що передали трагедію народу на прикладі однієї сім’ї.

Виступ акторів театральної студії «Бавка»

Виступили також представники влади: заступник голови Закарпатської ОДА Олексій Гетьманенко, заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Грицик, міський мер Ужгорода Богдан Андріїв.

У своїх промовах вони відзначили, що головний мотив організації цього страшного злочину – знищення української ідентичності. Зокрема, Олексій Гетьманенко наголосив у промові: «За словами одного з організаторів Голодомору Станіслава Касіора, українське селянство принесли у жертву, аби викорінити український націоналізм як головну загрозу комунізму. Необхідно було зламати опору української держави – селянина».

Пам’ять загиблих українців вшанували хвилиною мовчання.

Також відбулася щорічна поминальна акція «Запали свічку». Крім власне лампадок, до монумента приносили й те, чого колись так не вистачало – пшеничні колоски, яблука та скоринки хліба. Приєднатися до акції пам’яті може всяк охочий, просто запаливши у вікні свічку.

Особливого щему події додавали твори «Господи, ти почуй молитву мою!», «Святий Боже», «Молитва за Україну» у виконанні Українського хору ім. о. Августина Волошина Ужгородського греко-католицького кафедрального собору (кер. Ярослав Кирлик).

Завершили поминальний вечір панахидою, котру провели представники різних конфесій Ужгорода.