Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

В УжНУ організували міжнародну конференцію щодо досліджень і моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів за допомогою цифрових технологій

Проєкт «GeoSES» об’єднав чотирьох учасників-партнерів із сусідніх країн, серед яких головним аплікантом виступив Ужгородський університет

0 162

В УжНУ організували міжнародну конференцію щодо досліджень і моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів за допомогою цифрових технологій

21–23 грудня відбулася завершальна міжнародна конференція проєкту HUSKROUA/1702/8.1/0065 Розширення діючої «Системи космічного захисту від надзвичайних ситуацій» у напрямку моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів на транскордонній території Угорщини, Словаччини, Румунії та України (GeoSES).

Конференцію організували в гібридному форматі: упродовж двох днів – у м. Ужгороді, на базі конференц-залу готелю «Унгварський», та в режимі онлайн. Наприкінці ж виїхали безпосередньо на локації, де проводилися спостереження у смт Солотвині.

Тематика досліджень і моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів за допомогою цифрових технологій є сьогодні надзвичайно актуальною для всього цивілізованого світу. Україна іде в ногу з часом, а подекуди й випереджає розвинуті країни Європейського Союзу щодо застосування геоінформаційних технологій у різних сферах життєдіяльності людини. Саме тому грантовий проєкт, у рамках якого відбулася конференція, викликав неабияку зацікавленість з боку як науковців-теоретиків, так і практиків у галузі державного управління.

Наталія Каблак
Наталія Каблак

Загалом проєкт «GeoSES» об’єднав чотирьох учасників-партнерів із сусідніх країн, серед яких головним аплікантом виступив ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Бюджет цього проєкту технічної допомоги ЄС сягнув майже мільйон євро для всіх, у тому числі й власний 10-відсотковий внесок партнерів. Координаторка проєкту – доктор технічних наук, професор кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики географічного факультету Ужгородського університету Наталія Каблак, яка вже багато років провадить наукову роботу у сфері геомоніторингу небезпечних зсувних процесів і селевих потоків у долині річки Тиса, прогнозування сильних дощів у прикордонних районах для запобігання повеням, розроблення спільної інноваційної стратегії запобігання екологічним катастрофам та комплексної оцінки загроз і ризиків у Карпатському регіоні.

Ініціативу Наталії Каблак та її ідеї свого часу підтримали партнери з Університету ім. Павла Йозефа Шафарика в м. Кошиці (Словаччина), Будапештського університету технології та економіки (Угорщина), Технічного університету Клуж-Напока (Румунія), органу місцевого самоврядування області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), і спільними зусиллями втілили їх у життя в проєкті «GeoSES», який сьогодні успішно завершився.

Зокрема, своїми враженнями про ефективність, змістовність і практичне застосування результатів проєкту «GeoSES» з учасниками конференції поділилися почесні гості: директор Департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Державної служби України з питань геодезї, картографії та кадастру Андрій Галайда, начальник управління містобудування і архітектури Закарпатської обласної військової адміністрації Микола Пігуляк, начальник головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Світлана Бокша, начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук. При цьому Василь Манівчук наголосив, що обласний центр з гідрометеорології є одним із зацікавлених бенефіціарів результатів проєкту, адже вивчення можливості виявлення просторового та часового моделювання вмісту водяної пари в атмосфері (ZAKPOS) прямо пов’язано з пошуком шляхів підвищення точності прогнозування погоди, що, своєю чергою, створює додаткові можливості для запобігання негативним наслідкам стихійних природних явищ і зменшення їх впливу на людину.

Степан Савчук
Степан Савчук

До учасників конференції з вітальним словом та пропозицією щодо розширення співпраці у сфері геодезії і на територію Польщі, перспектив розвитку гравіметричної мережі звернувся Януш Вало, д.т.н., декан Варшавського технологічного університету. У продовження цього Степан Савчук, д.т.н., професор кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка» виступив з доповіддю на тему історії розвитку гравіметричної мережі в Україні.

Фахівці й експерти відділу закордонних справ та регіонального розвитку департаменту тендерів і проєктів  Загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег Угорщини – Брігітта Майорне Ласло, керівник проєкту з боку угорського партнера, та Др. Роберт Васс, експерт проєкту, презентували присутнім розроблену в рамках проєкту Кліматичну стратегію для регіону Верхня Тиса та короткий відеофільм про основні етапи роботи над стратегію, рекомендації для її впровадження в управлінській діяльності.

Саболч Рожа, доцент Будапештського університету технології та економіки (Угорщина), керівник проєкту від Будапештського університету, виступив із презентацією на тему «Моніторинг атмосферної водяної пари за допомогою GNSS томографії в регіоні HUSKROUA».

В онлайн-форматі своїми результатами впровадження проєкту «GeoSES» з боку словацьких партнерів поділився Ян Канюк, к.т.н., завідувач лабораторії геоінформаційних систем факультету науки Університету ім. Павла Йозефа Шафаріка в м. Кошицях, керівник проєкту  у Словаччині.

Про вплив проєкту GeoSES на зниження ризику стихійних лих на прикордонній території HU-SK-RO-UA розповіла др. Коріна М.Радулеску, професор кафедри економіки та фізики Технічного університету Клуж-Напока (Румунія), менеджер з комунікацій у проєкті.

У рамках проєкту «GeoSES» упродовж трьох років проведено дослідження і вивчення матеріалів про зсувні процеси та карстові прояви на транскордонній території в районі трьох локацій: Біла Церква, Ділове, Солотвино. Проведено геодезичні вимірювання методами аерофотозйомки, ГНСС і зйомки, високоточне нівелювання, а також лазерне сканування. За результатами обстеження місцевості та картографування, підготовлені візуальні 3D-моделі руху земної поверхні, створені з картографічних ділянок у долині річки Тиса.

 

Іван Проданець
Іван Проданець

Про це та інші виконані роботи з використанням сучасних методів моніторингу небезпечних природних і техногенних геопроцесів детально розповіли директор ЗРФ ДП «УкрДАГП» Іван Проданець та ст. викл. кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики, технічний менеджер проєкту Марія Ничвид. Науковці Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України поділилися результатами вивчення еконебезпечних об’єктів методами електророзвідки у Карпатському регіоні України.

Балінт Мадьяр, геофізик Супутникової геодезичної обсерваторії з м. Пенч (Угорщина), локальний експерт проєкту Будапештського університету технологій та економіки, ознайомив присутніх із результатами моніторингу деформації DDR та InSAR району інтересів Сігету Мармаціей / Солотвино.

Phd Петру Даніель Маран з Технічного університету Клуж Напока, розповів про використання ГІС для просторового аналізу ризику зсуву в районі міста Сігету Мармацієї Румунії.

Іван Калинич, декан географічного факультету УжНУ, технічний менеджер проекту, виступив з доповіддю на тему «Перспективи моніторингу екзогенних процесів на території Карпатського регіону».

Результати наукової роботи викладачів університету, залучених до реалізації проєкту – Н.Каблак, О.Рейтій, І.Калинича та М.Ничвид, були представлені на трьох міжнародних конференціях  в Україні, Польщі та Румунії.

І насамкінець, не менш важливим серед інших досягнень проєкту є те, що за грантові кошти завдяки проєкту «GeoSES» Ужгородському університету вдалося поповнити матеріально-технічну наукову базу сучасним дороговартісним високотехнологічним обладнанням для проведення досліджень і вимірювань – спеціалізованим ліцензійним програмним забезпеченням, дроном, лідаром та лазерним сканером.

У підсумку всі учасники конференції дійшли згоди, що хоча проєкт був нелегким і кожен з партнерів мав цілу низку завдань і зобов’язань, але здобуті результати надихають на нові ідеї й продовження співпраці в майбутньому, вже в рамках нових транскордонних програм.

Медіацентр УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.