Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Щоб запобігти екологічній катастрофі, в УжНУ провели міжнародний семінар «Комплексна система моніторингу в смт Солотвино»

Результатом круглого столу стало визначення основних шляхів розв’язання ситуації, яка склалася на території впливу гірничих робіт на солеруднику, та формування відповідної дорожньої карти для дальшої координації дій у цьому напрямку

0 60
Утворення карстових озер, обвали ґрунтів і загроза засолення річки Тиси – такий виклик постав перед науковцями. Щоб обговорити, як розв’язати проблему запобігання виникненню екологічних загроз на території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник», зібралися науковці, представники влади та місцевих громад, ДСНС та інші за круглим столом міжнародного семінару «Комплексна система моніторингу в смт Солотвино», що відбувся 22–23 червня в УжНУ.  Захід провели у межах проєкту «Розширення операційної системи «Космічна система з надзвичайних ситуацій» на шляху моніторингу небезпечних природних та техногенних геопроцесів у прикордонному регіоні HU-SK-RO-UA»».

Олександр Сливка
Олександр Сливка

«Протягом багатьох років науковці, викладачі і студенти нашого університету беруть участь у вивченні солотвинського солерудника. Ще 20 років тому його вивчали як закарпатське диво, де не тільки видобували сіль, а й оздоровлювали людей з різних куточків України та з-за її меж. Ми долучаємося до моніторингу стану солерудника», – повідомив проректор УжНУ Олександр Сливка.

«Проблему солотвинського солерудника намагаються вирішити у рамках одразу декількох міжнародних проєктів, – зазначив начальник управління єврорегіональної співпраці Закарпатської ОДА Олександр Білак. – Наразі  маємо загрозу екологічної катастрофи міжнародного масштабу. Ми повинні не просто зробити Солотвино безпечним для населення прилеглих територій, а й відновити його потенціал. Важливо, що УжНУ з широкою мережею партнерів зможе це забезпечити».

Ужгородський національний університет, який є головним аплікантом, реалізує проєкт HUSKROUA/1702/8.1/0065 «Розширення операційної системи «Космічна система з надзвичайних ситуацій» на шляху моніторингу небезпечних природних та техногенних геопроцесів у прикордонному регіоні HU-SK-RO-UA» разом з іноземними партнерами: Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях (Словаччина), Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія), Будапештський університет технології та економіки (Угорщина), Загальні збори Саболч-Сатмар-Березької області (Угорщина). Проєкт, тривалість якого 2 роки, розпочався 1 грудня 2019 р.

Учасники семінару
Учасники семінару

Щоб запобігти екологічній катастрофі, в УжНУ провели міжнародний семінар «Комплексна система моніторингу в смт Солотвино»Загальна мета проєкту – геомоніторинг природних і техногенних процесів на транскордонній території з метою запобігання надзвичайним ситуаціям. Однією із цілей проекту є зниження ризику стихійних явищ шляхом проведення геомоніторингу небезпечних зсувних процесів та селевих потоків в долині р. Тиси.

У межах проєкту в 2020 році проведено низку геодезичних вимірювань деформації земної поверхні в районі Солотвинського солерудника, території, яка зазнала негативного впливу внаслідок дії гірничовидобувних робіт та перебуває під загрозою виникнення надзвичайних ситуацій.

Разом з тим питанням Солотвина переймаються також й інші організації та владні структури. Зокрема, в області наразі, окрім зазначеного проєкту, реалізується у рамках програми «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» 2014–2020 проєкт HUSKROUA/1702/6.1/0072 «Екологічна оцінка природних ресурсів та відновлення у Солотвино для запобігання подальшого забруднення Басейну Верхньої Тиси шляхом підготовки комплексної системи моніторингу (Revital І)» (головний аплікант – ЄОТС «ТИСА», співзасновником якого є Закарпатська обласна рада, партнери з України – Солотвинська селищна рада, Національний інститут геологічних наук, Київ).

Щоб запобігти екологічній катастрофі, в УжНУ провели міжнародний семінар «Комплексна система моніторингу в смт Солотвино»Водночас заходи, дотичні до питань екологічної проблематики Солотвинського солерудника, у найближчому майбутньому здійснюватимуться також і в рамках проєкту HUSKROA/1702/6.1/0029 «Екологічна оцінка басейну верхньої Тиси для розвитку мережі моніторингу та створення плану дій щодо захисту природних цінностей» (головний партнер – урядовий офіс Саболч-Сатмар-Берег області Угорщини, партнери з України – Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, Агентство місцевого розвитку та інформаційних ресурсів «Європоліс»).

Наталія Каблак
Наталія Каблак

Координаторка проєкту «Розширення операційної системи «Космічна система з надзвичайних ситуацій» на шляху моніторингу небезпечних природних та техногенних геопроцесів у прикордонному регіоні HU-SK-RO-UA», професорка кафедри міського будівництва та господарства УжНУ Наталія Каблак каже: «Наш семінар проведений з метою координації зусиль наукових установ, обласних і міжнародних організацій, спрямованих на проведення згаданих досліджень та отримання фактичних результатів. Своєю чергою, круглий стіл, проведений у межах семінару за організаційної підтримки Закарпатської обласної ради та Закарпатської облдержадміністрації, надалі трансформується у платформу для обговорення і формування ефективного плану дій, спрямованого на вирішення екологічної проблематики не лише регіонального, а й національного масштабу».

Результатом круглого столу стало визначення основних шляхів розв’язання ситуації, яка склалася на території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» та формування відповідної дорожньої карти з метою дальшої координації дій у цьому напрямку центральної та місцевої влади, бізнесу, територіальних громад, дослідників, науковців та неурядових інституцій, які вирішують окремі задачі та формулюють власні висновки і рекомендації щодо оцінки та моніторингу навколишнього середовища в районі шахт Солотвина. Дорожня карта має на меті координацію дій у цьому напрямку науковців, дослідників, центральної та місцевої влади, бізнесу, територіальних громад та неурядових інституцій.

На думку учасників міжнародного семінару, доцільно було б створити координаційну раду, основним завданням якої буде проведення аналізу і узагальнення напрацьованих матеріалів в рамках різних проєктів та наукових досліджень, донесення цих результатів до центральних органів влади для прийняття таких необхідних для місцевого населення відповідних управлінських рішень. Ними може стати як закриття та повна ліквідація солерудника, так, і навпаки, заходи, спрямовані на збереження солоних озер, відновлення лікування у соляних шахтах та наступного промислового видобутку солі.

Медіацентр УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.