Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

В УжНУ відкрили Інформаційно-освітній центр в межах проєкту «Карпатський зоряний шлях»

Створений завдяки Програмі транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» ЄІС 2014–2020 ресурс покликаний підвищити обізнаність щодо проблеми світлового забруднення й представити шляхи збереження зоряних ночей у Карпатах

0 285

В УжНУ відкрили Інформаційно-освітній центр в межах проєкту «Карпатський зоряний шлях»

Наталія Каблак
Наталія Каблак
29 вересня на інженерно-технічному факультеті Ужгородського університету офіційно відкрили інформаційно-освітній центр. Його створили в межах проєкту програми транскордонного співробітництва «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» ЄІС 2014-2020 HUSKROUA/1901/6.1/0044 «Карпатський зоряний шлях», мета якого – підвищити обізнаність щодо проблеми світлового забруднення й представити шляхи збереження зоряних ночей у Карпатах.

«За початковим задумом центр мав розміщуватися в окремій будівлі, але, на жаль, наразі в університеті не знайшлося такої можливості. Тому разом із проректором Дмитром Соймою нам удалося виокремити приміщення в новому корпусі на Бамі», – розповідає докторка технічних наук, професорка кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики УжНУ Наталія Каблак.

Центр створений для міждисциплінарної співпраці в межах університету. Його мета – об’єднати ініціативних людей, які мають бажання долучитися до програми збереження зоряного неба та створення і сертифікації парку темного у Закарпатській області.

Серед партнерів проєкту, крім Ужгородського національного університету, Вігорлатська обсерваторія в м. Гуменному (Словаччина), ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону», Товариство охорони природи Rónaőrző (Угорщина) та Ужанський національний природний парк.

Ігор Кудзей
Ігор Кудзей

Координатором проєкту є представник Вігорлатської астрономічної обсерваторії Ігор Кудзей, котрий розповів, що цей проєкт розпочався ще кілька років тому, і, незважаючи на пандемію та війну, реалізується українськими партнерами максимально ефективно. Тому пан Ігор дякує їм за наснагу і терпіння та висловлює сподівання на успішне завершення проєкту наприкінці цього року.

«Дуже ефектно видно зоряне небо на полонині, де ми можемо побачити його таким, яким бачили наші батьки й діди-прадіди. На жаль, штучне світло від будівель, доріг і білбордів негативно впливає не лише на здоров’я людини, а й на природу. Важливо берегти те органічне нічне світло і вживати заходів щодо запобігання світловому забрудненню нічного неба. Є охорона води, охорона землі, охорона повітря, так само має бути охорона зоряного неба», – наголосив Ігор Кудзей.

Ніна Софілканич
Ніна Софілканич
Василь Періг
Василь Періг

На відкриття запросили лікарку-психіатра і психотерапевтку, доцентку кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ Ніну Софілканич, яка розповіла авдиторії про шкоду світлового забруднення для сну. Відкриті штори, вуличне освітлення, кімнатні нічники та синє світло від гаджетів – це ті речі, які позбавляють нас здорового й міцного сну. Внаслідок цього порушується вироблення мелатоніну в організмі, відтак – поганий настрій, втома, розсіяна увага. Якщо проблеми зі сном тривалі, можуть з’явитися серйозні захворювання, зокрема й рак. Щоб запобігти цьому, лікарка радить обмежити використання гаджетів за 2–3 години до сну, вимикати всі джерела світла в кімнаті й щільно затуляти штори. Також дуже дієвою є маска для сну, адже вона унеможливлює проникнення світла на сітківку очей.

Відтак Василь Періг, молодший науковий співробітник Навчально-наукової лабораторії космічних досліджень УжНУ розповів присутнім про історію вимірювання світлового забруднення на Закарпатті: «Ще з 1983 р. в Навчально-науковій лабораторії космічних досліджень почали вимірювати фон нічного неба. До 2005 року цей показник в Ужгороді погіршився втричі. Тому були змушені перенести всю техніку в Нижнє Солотвино і продовжити вимірювання вже там.

Ярослав Ваш
Ярослав Ваш

Нині маємо Закарпатський парк темного неба з дуже хорошими показниками, що дає нам можливість увійти до Асоціації парків темного неба світу. Це сприятиме зростанню астротуризму. Бо, до прикладу, в Нідерландах, Бельгії, Данії зоряного неба як такого немає. Вони бачать хіба що Полярну зірку. Тож люди звідти їдуть в інші країни, аби наживо подивитися на чудові яскраві сузір’я».

Наостанок викладач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ярослав Ваш розповів про застосування лазерного сканування та BIM-моделювання в реконструкції приміщення для Інформаційно-освітнього центру. Присутнім показали чотири 3D-моделі, створені на різних етапах ремонту й розповіли про технологію їх створення.

Робота над проєктом ще не завершена, адже планується внутрішнє облаштування центру, монтування станції вимірювання яскравості нічного неба, низка інших заходів. Партнери сподіваються, що Інформаційно-освітній центр стане чудовою базою для об’єднання ініціативних людей і роботи над наступними проєктами.

Анастасія Лабик
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.