В УжНУ відбувся круглий стіл «Вільні можливості для вільного життя»
Захід мав на меті обговорити питання працевлаштування в області внутрішньо переміщених журналістів та познайомити з проєктом «Вільні медіаможливості»
Директорка Центру кар’єри УжНУ, кар’єрна консультантка Тетяна Бутурлакіна розповідає: «Наші ключові меседжі стосуються питань кар’єрної та професійної, а також психологічно-емоційної адаптації ВПО у галузі медіа та журналістика. Є маса проблем, яких ми торкаємося з огляду на соціологічні дослідження. Актуальними є питання пошуку роботи, інтеграції у специфічну галузь, що має регіональні особливості. Ми розглядатимемо також питання професійних можливостей роботи на фрилансі».
«Проєкт покликаний допомогти релокованим журналістам. Нерідко наші колеги вимушено працювали тут не за професією. Тому ми хотіли дати можливість людям зупинитися, усвідомити, де вони є, здобути необхідні знання та навички, зрозуміти специфіку непростого регіону, отримали психологічну допомогу. У нас є власна студія, тож учасники матимуть можливість працювати над записом телепрограм та зйомках новинних сюжетів. Таким чином ми побачимо, чого вартують ці люди і зможемо допомогти їм із працевлаштуванням, бо існує потреба у якісному контенті», — розповів голова ГО «Вільні меді Закарпаття» Віталій Мещеряков.
Координаторка проєкту Лейла Гусейнова уточнила: «Ми прагнемо допомогти зануритися в контекст Закарпаття і обзавестися новими контактами, щоб розширити професійні можливості. Ми не можемо собі дозволити втрачати класних спеціалістів. Хочемо, щоб колеги стали частиною закарпатської медіародини».
Учасники заходу обговорили актуальність проєкту крізь призму соціальних досліджень, які провели серед вимушено переміщених журналістів та загалом жителів області.
Зокрема координаторка роботи Фонду Андрія Півня Анна Головицька розповіла, що в рамках дослідження дійшли висновку, що основні проблеми, з якими стикаються люди в процесі адаптації, полягають у труднощах інтеграції в нову громаду, прийняття місцевого населення і примирення з думкою, що люди тут надовго; із неспівпадінням у професійних підходах до роботи; обмеженні кола спілкування лише внутрішньо переміщеними особами, з якими простіше порозумітися; віковими обмеженнями при працевлаштуванні тощо. «Адаптуватися ми адаптувалися, а от інтегруватися не виходить», — процитувала одну з переміщених журналісток Анна Головицька. Наразі в області найбільше журналістів із Донецької, Харківської та Луганської областей. 41% з них із різних причин планують залишатися на Закарпатті і після закінчення бойових дій.
Директорка Центру гендерної освіти при УжНУ Маріанна Колодій зауважила: «Ситуація змінюється дуже стрімко. Наприклад, у травні 2022 року значна частина осіб, які приїжджали, не планували тут надовго залишатися. Уже у серпні того ж року люди мали розуміння, що це більш пролонгований шлях. У травні цього, 2023 року, люди ще більш песимістичні та розуміють, що повернуться щонайменше через 2-3 роки. Тобто прийшло відчуття і розуміння контексту війни. На стані людей також відбивається розлука з сім’єю. У жінок ця проблема зростає і це впливає на інтеграцію та професійний ріст. Серед питань, які ми ставили респондентам було таке: «Наскільки важливо для вас, щоб Україна стала повноцінно функціонуючою демократією?». У грудні 2021 року 76% опитаних казали, що для них це важливо, у травні 2022 ствердно відповідали 94%, а в серпні — 95%. Демократія неможлива без вільної преси. І якщо у населення є розуміння бажання демократичних перетворень, то має бути вільна преса. Наразі на Закарпатті незадоволена ця потреба. Тому є сенс медіаспільноті нашої області подумати над тим, щоб реагувати на запити населення».
У рамках проєкту передбачені тренінги та практичні курси, кар’єрні та психологічні консультації, зустрічі з лідерами думок, підготовка відеоматеріалів та контенту для соцмереж, студійні записи власних програм, набуття додаткових та вдосконалення існуючих професійних навичок.
Проєкт здійснює ГО «Вільні медіа Закарпаття» в рамках програми «Стійкість», що впроваджується Чорноморським фондом регіонального співробітництва у партнерстві з ERIM та фінансується Європейським Союзом.