Викладачі УжНУ долучилися до обговорення стратегії розвитку нашого краю

«Форум має на меті спростувати негативні стереотипи про Закарпаття, які нагромадилися за останні кілька років, відкрити заново цей регіон для решти України та світу загалом, показати його потенціал та можливості, сформувати якісний порядок денний розвитку Закарпатської області, зібравши найкращі ідеї та рішення від експертів, управлінців, громадськості», – зазначається на сайті події.

У зв’язку з пандемією Covid-19 форум проводився у змішаному форматі – глядачі дивилися трансляцію онлайн на ютюбі та ФБ-сторінці головного медійного партнера видання Varosh, а спікери перебували в студії та почергово змінювали одне одного.

В рамках форуму діяло 12 панелей для дискусії з різними темами, від інфраструктури до розвитку креативних індустрій, від екології до транскордонної співпраці. Детальна програма форуму тут.

Запрошені кращі спікери – професіоналами з різних сфер. Зокрема, свої вітання записали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Провели онлайн-включення з депутатом Європейського парламенту Андріусом Кубіліусом та директором Інституту зовнішньої політики та торгівлі Угорщини Мартоном Угрожді.

Також фізично були присутні Євген Глібовицький, засновник pro.mova, член Несторівської групи; Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України з ЄС; Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках; Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор “Історичної правди”; Олексій Петров, голова Закарпатської ОДА; Володимир Панов, член наглядової ради ПрАТ «Єврокар»; Іван Лукеря, заступник міністра розвитку громад та територій України; Антоніо Лукіч, режисер фільму «Мої думки тихі»; Михайло Ілько, засновник Ilko Gallery; Римма Зюбіна, акторка; Богдан Логвиненко, засновник Ukraїner; Андрій Курков, письменник, президент PEN Ukraine; а також письменники Петро Мідянка та Андрій Любка й іще з десяток інших топових експертів.

Викладачі УжНУ теж долучилися до дискусії, виступивши у своїх профільних панелях.

Федір Шандор: «Люди будуть подорожувати вдома тими місцями, які вони не бачили»

Професор УжНУ Федір Шандор долучився до панелі «Туризм як драйвер регіонального розвитку», де розповів про розвиток галузі у час пандемії.

За прогнозами експертів, нового розвитку набуде віддалений та сільський туризм. «Люди будуть подорожувати вдома  тими місцями, які вони не бачили», – наголошує професор. Причому, така тенденція спостерігається в усіх регіонах України.

Поки що туризм Закарпаття орієнтуватиметься тільки на закарпатців. По-перше, через розпал поширення Covid-19. По-друге, через погану інфраструктуру (відсутність аеропорту, заборону залізничних перевезень у «червоній зоні», поганий стан автошляхів).

Поки що не можна точно сказати, коли галузь туризму повернеться до своїх колишніх показників, але, за словами професора, «у вересні-жовтні 2021-го зрозуміємо, де стоїмо».

Проте пандемія не час для зупинки. Зокрема, нині впроваджується багато нових рішень для приваблення туриста на Закарпаття. Наприклад, розміщення на базі місцевих бібліотек у кожній ОТГ туристично-інформаційних центрів. Такі успішно працюють уже у 4 ОТГ. Планується також у таких центах провести Wi-Fi та запустити буккросинг. А також завершують програму «Крафтовий кошик», яка у майбутньому, коли потік туристів відновиться, зможе вигідно презентувати регіон.

Плюсом цієї ситуації є те. що «всі побачать свої міста». Бо 90% їх жителів у містах тільки працюють, обираючи для відпочинку інші локації. Для розвитку локального туризму зокрема створюється карта 13 місць Закарпаття, які ніхто не відвідує. Також для всіх 64 ОТГ роблять свій перелік ТОП десяти місць, які можна відвідати.

«Цей час – це шанс попрацювати над помилками й створити «родзинки» у кожному регіоні», – зауважує туризмознавець.

Оксана Станкевич: «Найкраще, що можемо зробити, – це зберегти те, що маємо»

Кандидатка біологічних наук, експертка-екологиня в ГО «Екосфера» Оксана Станкевич взяла участь у панелі «Екологічні виклики Закарпаття».

У своєму виступі спікерка відзначила, що Закарпаття має значну кількість незмінених або малозмінених територій, що є значною перевагою, як порівняти з провідними країнами світу. «Найкраще, що можемо зробити, – це зберегти екосистеми й те, що маємо нині. Всі проєкти розвитку для Закарпаття мають базуватися на цьому принципі» – наголошує експертка.

Також пані Оксана відзначила, що уряди провідних держав наразі запроваджують модель «зеленої економіки», яка буде стосуватися багатьох її галузай.

«Бути екологічним – це вже не фетиш, це нові правила гри, – наголошує експертка. – Якщо хочемо бути конкурентоспроможними на ринках, зокрема на європейських, ми не повинні забувати про екологічність товарів та послуг. Це стосується серед іншого й деревообробки та сільського господарства. У нас багато крафтової продукції, але вона не позиціонується як еко-продукція, а це могло б бути хорошим брендом».

Бульдозерні проєкти, які становлять загрозу для екосистем, також мають багато альтернатив. Наприклад, на Закарпатті можна розвивати відновлювальну енергетику та туризм, але не масштабні будівельні проєкти, які дуже сильно втручаються в природу і можуть її зруйнувати.

Також екологиня відзначила, що головною проблемою нині є майже зруйнована система державного екологічного контролю. «Поки її не буде, взагалі не можна говорити про впровадження великих масштабних проєктів».

Степан Карабиньош: «Маємо надівати маску, щоб захищати не себе, а людей навколо»

Звичайно, не обійшли й болісну тему пандемії. Лікар-інфекціоніст, асистент кафедри мікробіології, вірусології та епідеміології з/к інфекційних хвороб УжНУ Степан Карабиньош розповів про протидію Covid на панелі «Не тільки вижити, а й стати сильнішими: Україна та Закарпаття в «коронавірусній реальності».

Лікар відзначив, що впродовж карантину настрої людей змінилися – стали панічними й більш різкими. Особливо у соцмережах поширюються агресивні звернення громадян до медиків, недовіра та страх.

«Проблема полягає в недостатній комунікації з громадськістю стосовно питань «що треба робити?», «що буде далі?» і «що кожен з нас може зробити? – припускає лікар. – Тому люди часто ігнорують правила, яких слід дотримуватися на карантині – не носять маски, не дотримують соціальної дистанції. Але варто зважати, що маску ми передусім надіваємо, щоб захистити не себе, а людей навколо. Адже вони теж мають конституційне право на здоров’я».

Також Степан Карабиньош висловив свою думку щодо карантинних зон на території України й масове тестування всіх жителів. «Зонування є недоцільним і не має сенсу, бо суттєво на епідеміологічний процес не впливає. Найбільш обґрунтованим був би повний локдаун на 2 тижні для всіх на рівних умовах, коли працюватимуть тільки аптеки і заправки, – каже лікар, наводячи успішні приклади таких заходів у Китаї та Південній Африці. – Бо тоді інфіковані Covid-ом себе проявлять і будуть ізольовані від суспільства, а ті, хто хворий, – одужають і не будуть поширювати далі. Але тепер повний локдаун не дасть очікуваного ефекту».

Проводити масове загальне тестування за зразком Словаччини також не має змісту. По-перше, бракує єдиного протоколу, як проводити ПРЛ-тести, а по-друге, це дорого, потребує багато часу і ресурсів.

Також велика проблема у відсутності аудиту та аналізу дій, які проводилися раніше. «Немає ніякого аналізу того, як працюють лікарі сімейних амбулаторій, нема чітких рекомендацій, як не робити, а як робити». Важливо проводити корекцію дій, на місцях визначати ефективність тих чи тих кроків.

Також гострою є проблема недостатньої кількості медичного персоналу, яка готова працювати в умовах низької заробітної плати та важкого режиму роботи. Лікарів та медсестер бракує. Бракує і кисневих генераторів, яких просто ніде придбати. Така сама ситуація з ліками, яких нема в достатньої кількості.

Лікар закликає кожного бути відповідальними, дотримуватися рекомендацій МОЗ і робити зауваження тим, хто цього не робить.

Докторка політичних наук, проректорка УжНУ Мирослава Лендьєл модерувала панель «Транскордонна співпраця: як Закарпаттю залучати більше ресурсів».

Зокрема дискутували тут Олександр Ганущин, керівник правління Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна»; Володимир Чубірко, директор благодійного фонду «ВіЗа»; Михайло Данканич, Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття»; Євгеній Лукша, голова правління Асоціації проектних менеджерів «Ядро».

На панелі говорили про те, як Закарпаття може залучати ресурси з європейських країн для власного розвитку, а також говорили про вже успішних досвід такого залучення.

Зокрема, Володимир Чубірко розповів про спіпрацю БФ «ВіЗа» з УжНУ, зокрема, як за кошти фонду було відремонтовано дві авдиторії філологічного факультету та обладнано лінгафонний кабінет.

За два дні форуму було обговорено ряд важливих стратегічних питань для дальшого успішного розвитку Закарпаття, відкриття потенціалу регіону для України та світу. Віримо, що всі ідеї вдасться реалізувати і наш край стане потужною історією успіху України.

Відеозапис форуму «Re:Open Zakarpattia» доступний за лінками: день 1, день 2.

Цей проєкт реалізується ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що дає можливість втілити задумане на найвищому рівні та на основі принципів об’єктивності й незалежності.