Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Як зробити державну мову номером один – успішний рецепт Латвії

Попри критику, брак учителів і трудову міграцію Латвія формує нове суспільство, не зважаючи на обурення проросійської меншини

0 121
Латвія цього тижня оголосила, що переводить школи меншин на навчання державною мовою. Євросоюз виділив гроші на цей проект. За три роки латиською викладатимуть усе, окрім рідної мови, літератури й історії.

Як повідомляється у сюжеті ТСН.Тиждень, таке рішення обурило російськомовне населення Латвії, представники якого заявили про утиски.

У Росії навіть погрожують запровадити економічні санкції проти латиських бізнесменів, але тут цього не бояться.

Наразі у Ризі частіше можна зустріти російськомовних, але влада має намір змінити ситуацію. Міносвіти береться інтегрувати російськомовну молодь – поступово за три роки всі школи нацменшин мають перейти на навчання державною. Рідною вчитимуть мову, літературу, історію і культуру. «Щоби далі вчитися у вишах, а потім знайти хорошу роботу за фахом, треба знати латиську на високому рівні», – зауважив заступник Державного центру змісту освіти Гунтарс Цатлакс.

За його словами, поділ системи освіти на дві – російську та латиську – не допоможе майбутньому країни і суспільству. «У нас одна державна мова, й альтернативи не буде», –додав чиновник.

Із 2004 року в школах меншин Латвії діє система 60% на 40%, коли 60% предметів вивчають латиською мовою, 40% російською, польською і українською. З 2021 року дитячі садки стануть двомовними. Із першого до шостого класу пропорція збережеться. Після сьомого класу і до дев’ятого 80% предметів викладатимуть латиською, а з 10 до 12 класу все буде винятково державною.

Для невеликої Латвії важливо, щоби п’ята частина учнів, для яких латиська нерідна, почали нарешті нею розмовляти.

У Ризі, до слова, працює єдина на всю країну українськомовна школа. Хімію і твори Тараса Шевченка вивчають латиською. Навчання відбувається двома мовами: 60% – державною, а 40% – українською. У Латвії цю школу ставлять за взірець. Її директор Лідія Кравченко – учасниця консультативної ради при президенті країни. Сюди по досвід реформування шкіл нацменшин в Україні приїжджала міністр освіти України Лілія Гриневич. Нині тут готуються збільшити кількість латиської як визначила нова система.

Проблем в учнів української школи немає, каже пані Кравченко. Школярі усвідомлюють потребу знати латиську, а діти інших національностей, зокрема грузини та азербайджанці, свідомо вчать українську.

Інакше до цього поставилися в  російських школах. «Це нам помста за радянську владу, за репресії, які влаштувала радянська влада в 1940-х проти мешканців Латвії. Вони роблять ставку на погіршення російської, бо наступний етап реформи – виключення російської зі школи як такої», – заявив співголова Російського Союзу Латвії Мирослав Митрофанов.

Митрофанов навіть їздив по підтримку до Москви. «Є депутати, з якими у нас тривалі дружні стосунки. Я маю на увазі депутатів Державної думи», – додав він.

На вчителів російськомовних шкіл нині в Латвії чинять тиск, переконував Митрофанов. При цьому в ризькій середній школі №15, де викладання провадять російською мовою, повідомили, що кардинально після початку реформи в освіті нічого не зміниться, адже освітяни поступово до цього йшли. «Звичайно, будуть якісь моральні втрати. Складніше вчителям у віці, які недостатньо добре володіють латиською. Російський компонент завжди буде у вивченні літератури та культури», – зауважила директор школи Наталія Кубасова.

Та головне – для дітей латиська не така вже й страшна, як для дорослих противників реформи.

Латвійське бюро із захисту Конституції встановило, що організатор протестів проти змін «Русский союз Латвии»отримує фінансування від МЗС Росії. «Є люди, які давно інтегрувалися до латиського суспільства. У них немає проблем з мовою. Але є ті, для котрих питання мови – імперське мислення», – повідомив лідер Національного блоку Райвіс Дзінтарс.

Латвія стала суворішою в дотриманні мовних норм. Нині працює мобільна аплікація «Друг мови» – це спосіб поскаржитися на чиновника, який говорить російською або похвалити за використання латиської в ресторанах. «Ми дістаємо скаргу на чиновника і перевіряємо, чи справді він не використовує державну мову на необхідному рівні. Якщо ні, то виписуємо штраф – до двохсот сімдесяти євро. У нього є чотири місяці, щоб удосконалити свою мову. Якщо він цього не зробив, то йдемо до суду», – розповідає представник Центру державної мови Латвії Вієстурс Разумовскіс.

Попри критику, брак учителів і трудову міграцію Латвія формує нове суспільство. Мова стала одним із основних інструментом. Україні справді є в кого вчитися. Принаймні мобільний додаток і драконівський штраф нашим чиновникам не завадив би.

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.