Неділя, 23.07.17, 19:50 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Викладач УжНУ Василь Беликанич розвиває власний книжковий ютуб-канал
Василь Беликанич

Уже кілька місяців на просторах YouTube активно наповнюється контентом канал викладача Українсько-угорського науково-навчального інституту УжНУ Василя Беликанича. Тут можна дізнатися про новинки нон-фікшн літератури (чи то документалістики), лайфхаки для читання, переглянути окремі добірки книг. Про задум створення буктюб-каналу, знімання роликів і «mustread» кожного студента Василь Васильович розповів в інтерв’ю для Медіацентру УжНУ.

  •  Як виникла ідея створити цей канал?

– Я багато читаю і часто купую книги – останнім часом видавнича справа в Україні активізувалася. Спершу не ставив перед собою жодних цілей, але вже давно придивлявся до книжкових ютуб-блогів. Майже нічого нового не придумував – використав наявний досвід і адаптував його під український ринок. Здебільшого читаю наукову літературу. Зізнаюся, що художню не дуже полюбляю, тому на моєму каналі її майже не знайдете. Зупинився на Маркесових «Ста роках самотності» й «Світилах» Елеанор Каттон і перейшов на нон-фікшн. Разом із тим помітив, що в нас майже нема ютуб-каналів, де йдеться саме про такі книги. Довго не наважувався, але врешті записав перше відео. Готувався до запуску блогу півроку. Скоро каналу буде три місяці й на ньому вже близько 40 роликів.

  •  «Анатомія книги». Чому саме така назва?
 

– Правду сказати, вона випадкова. Спочатку переглянув, які назви вже є, чого не вистачає. Звернув увагу, що в книжкових оглядах не вистачає оцінки самої книги як речі – не розповідають про палітурку, обкладинку, внутрішнє оформлення, ілюстрації. Просто тримають книгу в руках і говорять про неї. Подумав: якщо говоримо про все, то про все. Так, анатомія це трошки банально, слабко з погляду піару, але – люди зрозуміли задум такої назви, дивляться відео й коментують їх.

  • Хто допомагає знімати відео?

– Інколи друзі, інколи сам – ставлю на штатив планшет. Він у мене розумний, може якісно записати звук і зображення. Здебільшого (майже 80%) все так і відбувається. Підготовка відео забирає найбільше часу – до півдня. Але щотижня вдається опублікувати 2–3 відео. Вже маю кілька запланованих роликів і таких, що чекають публікації.

  • На вашому каналі є чотири розділи: BOOKогляд, BOOKоголізм, BOOKтоп та BOOKпідбірка. У чому їхні відмінності та чи плануєте додавати нові рубрики?

– Ці розділи дозволяють зрозуміти, куди глядач частіше заходить і що саме хоче побачити. До прикладу, в рубриці BOOKоголізм ідеться про книжкові покупки. BOOKогляд містить рецензії на конкретні книги. Тут, між іншим, менше переглядів на противагу першій рубриці. BOOKтоп – найновіший розділ, де здебільшого розміщую поради й лайфхаки для читачів. У роликах рубрики «BOOKпідбірки» розповідаю про книги конкретних видавництв. Але головна умова – аби видання стосувалися нон-фікшну. Це може бути бізнес, психологія, саморозвиток, мотивація, навіть історія та економіка. Нині вже маю відео, котре не можу розмістити в жоден розділ, тому створюватиму новий.

  • Чи контактуєте з іншими книжковими блогерами?
 

– Звичайно, дивлюся їх – підписаний на близько 20 акаунтів українських ютуберів. Цікаво, що хлопців серед них майже нема – тільки тепер почав наповнювати відеоканал «Моя книга» блогер із Вінницької області – в одному зі своїх відео я навіть давав на нього посилання. Хочу сказати, що це заражає. Ти підписуєшся на канали, а потім створюєш свій. При цьому нема чогось поганого в перебиранні ідей один у одного: якщо людина добре працює, чому б про це не розповісти? Я маю кількох фаворитів, стежу за тими, на кого підписаний. Дивлюся й російськомовних ютуберів, які переважно публікують відео про книги наукового змісту.

  • Ваш канал має комерційну мету?
 

– Після першого місяця я зрозумів, що ніякої матеріальної вигоди з цього не зможу отримати. Якщо на початку десь така мотивація й була, то тепер її позбувся. У мене небагато переглядів, але вважаю, що у своїй категорії й за тематикою мій канал на хорошому рівні.

  • Якими мовами володієте і читаєте?

– Я вільно розмовляю угорською, читаю нею те, що стосується роботи. Але на своєму каналі про такі книги не розповідаю. Російською читаю ту літературу, якої нема в українському перекладі. Це, до прикладу, Генрі Кісінджер, Френсіс Фукуяма, Мішель Пастуро. Володію англійською, але нею майже не читаю, адже тепер багато книг є в доступному перекладі.

  • А як часто зараз читаєте?

– За час ведення каналу прочитав 19 книг, тобто 6 щомісяця. Звичайно, все залежить від багатьох факторів. Чимало часу займає зйомка відео. А ще є такий чинник, як «затягування» соцмережами, коли ми перестаємо бути читачами й перетворюємося на спостерігачів. До прикладу, я маю свій книжковий інстаграм-акаунт; якщо довго в ньому «зависати», то менше часу залишається на читання. Намагаюся дотримуватися регулярності – мінімум одна книга на тиждень.

Василь Беликанич
  • Не планували організувати офлайн-заходи, пов’язані з книжковою тематикою?

– Поки що не вважаю себе настільки зрілим і готовим до цього, радше спостерігаю за іншими. Одна з найвідоміших блогерок планує створити трансляцію зі своїми підписниками, але вона на високому рівні. Можливо, ближче до «Книжкового Арсеналу» або «Форуму видавців» наберуся стільки сміливості для цього, братиму участь у медіазаходах.

  • Які книги ви б порадили прочитати кожному студенту?

– Основоположний твір – «Велика шахівниця» Збігнєва Бжезінського. Тепер читаю «Оригінали» Адама Гранта – про нестандартне мислення і новизну. Ще б рекомендував перечитувати Кафку – в його творах ідеться про суспільні процеси, які рідко показують в інших творах. З останніх прочитаних мною книг раджу придивлятися до виданих «Нашим форматом». До слова, цього року вони перекладатимуть Ейнштейна. Сам чекаю на книгу «Зброя, мікроби і сталь» Джареда Даймонда і «Егоїстичний ген» Річарда Докінза.

 
  • Якою бачите мету своєї ініціативи?

– Насамперед це моє хобі. Я не спортсмен, котрий ставить перед собою мету й щосили намагається її досягти. Можу припинити навіть завтра. Але оскільки роблю це для задоволення, поки що мені все подобається. Спершу мотивацією було заповнити прогалини українського бук-ютубу. Тепер, якщо мислити глобально, хочу допомогти в популяризації науки й заохотити українців до читання відповідної літератури.



Розмовляла Антоніна Чундак,

фото, відео Василя Беликанича




МЦ-інтерв’ю | 27.03.17 | Додав Г_Кришiнець | 650 | 5.0/3
Теги: книжки, Василь Беликанич, нон-фікшн література, блог, буктюб-канал, документалістика

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [81]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [317]
Наукові форуми [272]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [208]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [237]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [64]
Студмістечко [8]Конкурси [116]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [8]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики