Студенти-історики на конференції говорили про мистецтво як дзеркало епохи

Відкрила конференцію голова СНТ «Кліо» Іванна Бабинець, зазначивши, що мистецтво — це дзеркало часу і що нині, як ніколи, важливо розвивати наші культурні надбання.

Хвилиною мовчання студентська й викладацька спільнота вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні.

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся декан факультету ФІМВ Віталій Андрейко, який відзначив ініціативість молоді і побажав плідної дискусії. Завідувач кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби Ігор Ліхтей поділився своїм захопленням щодо активності студентського товариства і підкреслив важливість таких заходів для єднання молоді. Науковий куратор студентського наукового товариства Сергій Ганус нагадав: «Історія є одним із мистецтв, покровителькою якої є муза Кліо».

Першою із своєю темою “Зміна поглядів на життя через призму живопису. Від реалізму до модернізму” виступила четвертокурсниця Патріція Карташова. Студентка наголосила: “Кожен може знайти у мистецтві щось своє” та розглянула еволюцію світогляду митців крізь призму живопису, простеживши, як від реалізму до модернізму змінювалися способи вираження внутрішнього світу людини, кольорова гама та художні засоби.

Студентка IV курсу Вікторія Ковальова виступила з доповіддю “Скоморохи на українських теренах: зародження театрального мистецтва” та детально проаналізувала виникнення та розвиток мистецтва скоморохів. Вікторія розповіла, як до скоморохів ставилося населення, церква та про його важливість у формуванні театру. Окрім того, студентка закликала й надалі приділяти вивченню мистецтва більше часу, адже за її словами “культура й мистецтво часто забуваються під час вивчення історії”.

Інформативною була і доповідь студентки І курсу магістратури Катерини Шишканинець з темою “Мистецтво доби Ренесансу як прояв антропоцентричного світу”. Художники, архітектори й скульптори епохи Ренесансу відмовилися від середньовічної релігійної замкненості й почали шукати гармонію між духовним і матеріальним світом. Мистецтво цього часу вперше поставило людину в центр Всесвіту — не як грішника, а як творця, здатного пізнати красу світу й самостійно творити, саме тому тема є важливою для вивчення.

Наступний виступ належав четвертокурсниці Даніелі Никоряк, яка презентувала доповідь “Мода революційної Франції: між красою та небезпекою”. Студентка розглянула як змінювалась мода від Марії-Антуанетти до Жозефіни Богарне, дружини Наполеона. З неймовірною експресією Даніела розповіла про стан моди під час Французької революції та те, як змінювалась мода під час цієї ж революції. Було розглянуто як важкі спідниці з корсетами змінювались на легкі лляні сукні, зачіски від об’ємних та громіздких ставали меншими та коротшими та багато інших аспектів.

Микола Гладиш, студент IV курсу, презентував доповідь “Імпресіонізм у системі культури модерну: синтезі традицій та новаторства”, в якій розглянув творчість Едуарда Мане, Едгара Дега, Каміля Піссарро, Клода Моне та багатьох інших видатних імпресіоністів. Студент наголосив на тому, що імпресіоністи перш за все проголосили метою мистецтва миттєві враження та насолоди, розглянув головні риси імпресіонізму та перші відгуки суспільства на них. Не дарма в той час була особлива увага до актуальних проявів життя, істини та новий погляд на людину всупереч наполеонівським уявленням.

З темою “Сходження зірки Голлівуду: як кіноіндустрія перетворилася на мистецтво” виступила студентка-четвертокурсниця Світлана Бучок. У своїй доповіді студентка зосередила увагу на тому, як Голлівуд із технічного новаторства перетворився на мистецький центр світу. Вона розкрила роль перших студій, акторів і режисерів, які сформували кіномову, знайому нам сьогодні. У доповіді було згадано перші стрічки, які назавжди змінили кіноіндустрію, як-от перший фільм зі звуком “Співак джазу”.

Свій вклад у дослідження мистецтва вніс також студент IV курсу Віталій Варга, який розглянув тему “Мистецьке покликання Пласту: внесок Й. Бокшая у формування національної свідомості української молоді у міжвоєнний період”. Йосип Бокшай — одна з найяскравіших постатей українського мистецького світу міжвоєнної доби, він не лише формував художній смак молоді, а й виховував у ній любов до України, усвідомлення власної ідентичності та культури. Особливої уваги заслуговує його участь у створенні першого кольорового друкованого журналу на Закарпатті та розробці першої скаутської пластової нагороди.

У свою чергу четвертокурсник Михайло Лендел розглянув філософську тему “Гріх і його інтерпретація в романі Умберто Еко “Ім’я Рози”. Студент окреслив сюжет твору культового італійського письменника та історика Умберто Еко та зробив акцент та рисах постмодернізму в загальному, якому притаманні гра з читачем та складні метафори. У творі “Ім’я Рози” тлумачення гріха відбувається за принципом релятивізму, про що неодноразово згадував Михайло. Увага була приділена питанню порушення обітниці та ціна цього порушення, розглянуто міркування автора про гріхи знань та непокори.

Завершальним виступом стала доповідь студентки ІІ курсу магістратури Іванни Бабинець “Роль мистецтва у формуванні культури пам’яті про російсько-українську війну”, яка наголосила: “В сучасних умовах ворог постійно ставить мету зруйнувати культурну спадщину”. Іванна детально розглянула роль письменників, художників та інших митців, які документують події російсько-української війни. Згадано про трагедію в Маріуполі та її відображення в сучасному мистецтві. Окрім того, студентка розглянула творчість сучасних українських художників, таких як Ліза Жданова, Євген Клименко, Аліна Заманова, тощо.

Лаконічні підсумки підбила старша викладачка кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби Вікторія Кузьма, яка висловила свою думку щодо сучасного мистецтва на Закарпатті, наголосила на тому, що епохи змінюються особистостями та відзначила важливість спілок та товариств, адже творчі люди завжди прагнули до об’єднання.

Мистецтво — жива хроніка людства. У ньому відображаються всі духовні, культурні та світоглядні пошуки кожного часу. Подібні конференції є не лише обміном науковими ідеями, а й нагадуванням про те, що краса, думка і творчість здатні змінювати світ.