Кафедра соціології та соціальної роботи провела міжнародну конференцію

Співорганізаторами наукового зібрання стали Ресурсний центр у Закарпатській області ГО «Справа Кольпінга в Україні» та Науково-дослідницький центр вивчення насильства ДВНЗ «УжНУ». Метою заходу стало обговорення сучасних викликів соціальної роботи в умовах війни та шляхи подолання проявів насильства у територіальних громадах.

У форумі взяли участь викладачі кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ, представники органів державної влади, соціальні працівники, студенти факультету суспільних наук, а також міжнародні експерти з Німеччини. Захід став другою міжнародною конференцією, організованою факультетом упродовж цього місяця: попередня відбулася два тижні тому, 10 жовтня, й була присвячена питанням політології і державного управління.

З вітальними словами до учасників звернулися декан факультету суспільних наук проф. Василь Левкулич та завідувач кафедри соціології і соціальної роботи доц. Дмитро Афанасьєв. Вони наголосили, зокрема, на тому, що саме людина є центральною метою, а не засобом будь-якої соціальної діяльності, і саме гуманістичний підхід визначає основний зміст соціальної роботи.

До вітань долучився також керівник Ресурсного центру у Закарпатській області ГО «Справа Кольпінга в Україні», кандидат соціологічних наук, доц. Олександр Кацьора, який наголосив, що саме практичне впровадження соціальних проектів допомагає перетворювати результати наукових досліджень у реальні інструменти допомоги людям.

Керівниця Науково-дослідницького центру вивчення насильства, кандидат соціологічних наук доц. Олександра Орос підкреслила, що тема насильства є складною і чутливою, особливо в умовах війни, коли виникають нові його чинники. Також зазначила, що наука і практика мають діяти спільно, як два весла одного човна, бо тільки так він буде рухатися в потрібному напрямі, забезпечуючи єдність дослідження і практичної допомоги.

Серед запрошених спікерів – й Ольга Травіна, директорка Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА, яка презентувала сучасний стан системи соціального захисту в області. Вона розповіла, зокрема, про розширення мережі шелтерів та складнощі з виплатами соціальних допомог на сучасному етапі. «Для мене громада – це є самі мешканці, які проживають у своїй територіальній громаді і прагнуть її покращення. Вони можуть ініціювати різні соціальні проекти і презентувати їх керівництву територіальної громади, залучати своїх друзів, знайомих, сусідів, інших мешканців громади, в тому числі і вимушено переміщених осіб. Мені здається, що рушійною силою тут є мешканці: якщо ти не байдужий і хвилюєшся за свою громаду, то будь-який твій хороший соціальний проект – завжди крок до розвитку твоєї рідної тергромади», – поділилася міркуваннями доповідачка. Вона також подякувала кафедрі соціології та соціальної роботи за конструктивну співпрацю і якісну підготовку фахівців, які успішно працюють у секторі соцзахисту.

Головний спеціаліст Відділу сприяння роботі регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Євгеній Лівак акцентував у своїй доповіді на значенні соціологічних досліджень для розробки ефективних механізмів соціального захисту та реагування на наслідки насильства в громадах. Спікер наголосив, що не існує «ідеальної громади», адже кожна має власні проблеми та виклики, а відповідальність за добробут мешканців покладається передусім на керівництво територіальних громад. Водночас він підкреслив, що у складних суспільних умовах кожен із нас потребує підтримки.

Начальник філії Державної установи «Центр пробації в Закарпатській області» Віталій Мураль окреслив сучасний стан розвитку пробації в Україні, наголосивши, що з моменту прийняття Закону України «Про пробацію» у 2015 році відбулися зміни в підходах до виконання покарань. Якщо раніше існувало 12 альтернативних видів покарань, то нині їх вже 14, і головний акцент зміщено на особистість правопорушника. Однак основним завданням пробації є не покарання, а допомога клієнту на шляху до виправлення. На сьогодні активно реалізується п’ять інформаційно-просвітницьких програм, передбачених статтею 206 Кримінального кодексу України. Доповідач також відзначив плідну співпрацю Центру пробації з кафедрою соціології та соціальної роботи УжНУ та Науково-дослідницьким центром вивчення насильства УжНУ, у межах якої проводяться спільні тренінги, освітні заходи, впроваджується науковий підхід у практичну діяльність працівників системи пробації.

Під час конференції також було приділено увагу темі захисту прав дітей. Заступниця начальника Служби у справах дітей Закарпатської ОВА Мар’яна Дорожко у доповіді «Захист прав та інтересів дитини на рівні громади: повноваження та відповідальність територіальних громад» окреслила зміни у системі реформування інтернатних закладів та впровадження нових сімейних форм виховання.

Представниця поліції, капітан Олена Щербанич, розповіла про функціонування служби освітньої безпеки, яка поєднує правоохоронну, наставницьку та просвітницьку діяльність. Зокрема, у 2025 році в області реалізовано понад 4800 інформаційно-профілактичних заходів.

Директор Ужгородського міського центру соціальних служб Іван Фленько презентував практичний досвід роботи з внутрішньо переміщеними особами, створення кризових кімнат та функціонування «Зеленої кімнати» – спеціального простору для опитування дітей, які постраждали від насильства.

Доцент кафедри соціології та соціальної роботи, директор Карпатського фонду Руслан Жиленко представив результати соціологічних досліджень щодо переходу від гуманітарної допомоги до сталих соціальних послуг у громадах, наголосивши на посиленні партнерських відносин і зростанні ролі підтримки ментального здоров’я.

Участь у конференції взяла також професорка клінічної психології дітей та юнацтва кафедри соціальної роботи Дармштадтського університету (Німеччина) Катрін Луїзе Лезер, яка поділилася досвідом роботи з дітьми, постраждалими від насильства, і відзначила роль психосоціальної підтримки у післявоєнних суспільствах.

Після конференції деякі учасники поділилися враженнями. Керівник Ресурсного центру у Закарпатській області ГО «Справа Кольпінга в Україні» Олександр Кацьора розмірковує:

– Як соціальна робота впливає на рівень безпеки та довіри в громаді? У зв’язку з викликами війни вона має, з одного боку, глобальне, з іншого боку, критичне значення для суспільства. Як можна було почути на конференції, спікери звертали особливу увагу на те, наскільки важливою вона є безпосередньо в територіальних громадах. У зв’язку з реформою децентралізації з 2020 року більшість повноважень з надання соціальних послуг перейшла до територіальних громад. Тепер конкретна людина має безпосередній доступ до соціальних послуг у себе в громаді. І це дуже гарна реформа в тому плані, що людина може отримувати саме ці базові соціальні послуги.

У глобальному вимірі, на мій погляд, дуже важливо, щоб ми підносили престиж самої професії. Наша конференція і мала за одну з цілей, щоб соціальна робота посідала гідне місце в суспільстві. Знаєте, як у Європі: у кожної людини має бути стоматолог, адвокат, лікар, вчитель і безпосередньо соціальний працівник. Будемо цього прагнути.

Керівниця Науково-дослідницького центру вивчення насильства Олександри Орос резюмує:

– Метою цієї конференції було також обговорення важливих питань, які стосуються превенції та інтервенції насильства в територіальних громадах. Ми змогли створити дуже ефективний дискурс, напрацювати перспективу роботи із партнерами, стейкхолдерами, і це дуже показово було також для наших студентів. Чому ця тема актуальна саме сьогодні? Тема насильства складна, багатовимірна й чутлива. У нас високий рівень латентності насильства: домашнього насильства, насильства в школах, насильницької злочинності. І особливо гостро ця проблема виникає в умовах війни, тому що повномасштабне вторгнення і війна, яка почалась у 2014 році, спровокували нові чинники насильства, нові його спалахи, а також нові форми . Якщо ми говоримо про превенцію, то, звичайно, мова йде про первинну, вторинну і третину. До первинної превенції насильства відносимо освітні заходи – це та просвітницька функція, яку повинні здійснювати всі агенти соціалізації. Повинні проводитися постійні профілактичні заходи в дошкільних закладах, школах, різних установах, на рівні дискусійних платформ, конференцій – правоохоронними органами. Лише комплексна взаємодія всіх агентів, служб може дати хороший результат.

Відзначимо, що такі заходи, як ця міжнародна конференція, є важливими для соціологів і соціальних працівників, а також широкого кола громадськості, адже поєднують наукові дослідження з практичними підходами до вирішення соціальних проблем.