На факультеті історії та МВ відновили роботу експертного студентського майданчика «Дипломатичний фронт»
Першим цьогорічним гостем проєкту став український посол у Словаччині Мирослав Кастран, який оцінив стан співпраці між Києвом і Братиславою, пояснив специфіку діалогу з тамтешнім урядом, особливості захисту інтересів вимушених переселенців за кордоном
Першим гостем у 2026-у році став Надзвичайний і Повноважний Посол України у Словаччині Мирослав Кастран.
Дипломатична присутність України у Словаччині віднедавна збільшилася. Одним із символічних кроків у зміцненні українсько-словацьких відносин стало відновлення роботи Генерального консульства України в Пряшеві. Установа діяла там до 2014 року, після чого припинила роботу більш ніж на десятиліття. Рішенням Президента України діяльність консульства було відновлено у 2024-му. За словами посла, присутність нашої установи у Пряшеві тільки посилить відносини зі Словаччиною та посприяє тому, щоб наша співпраця розвивалася по висхідній.
«Кожного разу, як зустрічаюся з очільниками словацьких інституцій, починаю нашу розмову зі слів подяки словацькому уряду та словацькому народу за те, що вони з перших днів війни прихистили українців, усіх тих, хто рятувався від жахіть і знайшов свій другий дім на території Словаччини», – зазначив посол. За словами Мирослава Кастрана, нині понад 180 тисяч українців подали заяви на статус тимчасового захисту у Словаччині – третина з них неповнолітні.
Однак головне завдання посольства – не просто забезпечити консульський супровід, а зберегти живий зв’язок громадян з Україною. «Ми розуміємо, що життя за кордоном вносить свої корективи. Це виклики. І наше завдання – зробити все можливо для того, щоб ті громадяни, які вирішать залишитися в Словаччині, і ті, хто повернеться в Україну після війни, не втрачали зв’язок з Батьківщиною. Ми розраховуємо на всіх цих людей у процесі відбудови країни. Ми хочемо, щоб вони поверталися», — підкреслив дипломат.
Посольство зосереджує свою увагу зокрема на освітніх питаннях. Розширюється мережа суботніх і недільних українських шкіл по всій Словаччині. Також тривають переговори щодо відкриття повноцінної української школи у Братиславі. За проєктом першої леді України «Українська книжкова поличка» відповідні секції відкриваються у бібліотеках по всій країні.
Окремим напрямом роботи є підтримка громадянського суспільства. Посольство активно допомагає українським громадським організаціям, які діють на території Словаччини, сприяє їхнім ініціативам усіма доступними засобами. Саме ці організації нерідко стають першою точкою опори для українців, які опинилися далеко від дому.
Двосторонні відносини України й Словаччини посол характеризує синусоїдою «up and down». За попереднього уряду все складалося якнайкраще для України. Потім настав період невизначеності, коли було незрозуміло, як вибудовувати якісну співпрацю з урядом Роберта Фіцо. Проте посол нагадує, що головне завдання дипломатів – знайти той спільний знаменник, ті проєкти й програми, на яких можна побудувати діалог. Адже він є запорукою того, що рано чи пізно народяться проєкти, які відповідатимуть національним інтересам України й дозволять вирішувати всі завдання й виклики.
Хоч і є труднощі, посол дивиться в майбутнє оптимістично. «Словаччина – наш безпосередній сусід. Ми ділимо спільний кордон, маємо багато спільного в історії, у нас дуже схожі менталітети. Тому, попри всі проблеми, у нас винятково позитивні перспективи. Не можемо собі дозволити діяти інакше з сусідами. Нас об’єднує спільне майбутнє і спільні цінності», – зазначає Мирослав Кастран.