Про вчительський хліб без прикрас говорили студенти й педагогиня та освітня блогерка Мирослава Дудурич на філологічному факультеті УжНУ
Жива розмова про реалії професії, досвід і формування сучасного образу вчителя української мови об’єднала майбутніх педагогів і філологів
Модерувала захід доцентка кафедри української мови Галина Шкурко. Активними учасниками зустрічі в межах курсу «Основи копірайтингу» стали також студенти спеціальності «Філологія. Українська мова та література» (освітня програма «Українська мова та література») під керівництвом доцентки кафедри української мови Олесі Харьківської, що дозволило осмислити педагогічний досвід і крізь призму сучасної комунікації.
Досвід, який формує вчителя
Зустріч відбулася у форматі відкритої розмови про професію без ідеалізації. Випускниця філологічного факультету УжНУ, яка під час навчання зарекомендувала себе як талановита студентка, Мирослава Дудурич поділилася власним шляхом у вчителюванні, акцентуючи на реальних викликах, із якими стикається молодий педагог. Водночас її підхід до роботи вирізняється щирістю у взаємодії з учнями, постійним самовдосконаленням і прагненням бути для них не лише вчителькою, а й наставницею.
Спікерка наголосила, що глибокі теоретичні знання не гарантують ефективного навчання: важливо не лише знати предмет, а й уміти пояснити його доступно, враховуючи особливості конкретного класу. Саме тому універсальних підходів до викладання не існує – кожен урок потребує адаптації. «Самоаналіз – це основа саморозвитку», – підкреслила Мирослава Дудурич.
Окремо лекторка звернула увагу на важливий, хоч і непростий для прийняття факт: не всіх учнів вдається навчити однаково. Водночас навчальний процес є двостороннім, і результат залежить не лише від учителя, а й від залученості самих учнів.
Межі, імідж і сучасний учитель
Під час зустрічі йшлося про потребу вибудовування професійної дистанції у взаємодії з учнями. За словами Мирослави Дудурич, діти дуже тонко відчувають поведінку й емоції вчителя, тому важливо зберігати баланс між відкритістю й авторитетом.
«Діти – це рентгени. Вони відчувають усе», – зауважила вона.

Не менш важливим аспектом стала тема іміджу педагога. Учасники дійшли висновку, що професійний образ учителя формується не лише через зовнішній вигляд, а й через стиль спілкування, поведінку, послідовність і внутрішню впевненість.
Також обговорювали питання емоційного вигорання, яке часто є невід’ємною частиною професії вчителя. Мирослава Дудурич поділилася власним досвідом подолання цього стану, наголосивши на важливості особистих кордонів і вміння відмежовувати професійне життя від особистого. У цьому контексті особливої ваги набуває здатність знаходити баланс між роботою й відновленням.
Окрему увагу було зосереджено на ролі вчителя в сучасному медіапросторі. Мирослава Дудурич, яка активно веде освітній блог, проаналізувала особливості створення контенту та акцентувала на значущості відкритої комунікації й репрезентації власної експертності.
Завершуючи зустріч, лекторка підкреслила значення вчителя як носія культурних і ціннісних орієнтирів у суспільстві, адже саме він формує ставлення учнів до мови, літератури й національної ідентичності.
«Ви у школі – амбасадори всього українського: мови, культури, літератури, традицій», – наголосила Мирослава Дудурич.
Після виступу відбулася активна дискусія. Студенти цікавилися не лише професійним шляхом і труднощами роботи в школі, а й конкретними ситуаціями з учительської практики. Формат активного діалогу дав змогу молоді поставити численні запитання й почути практичні поради від гості. Присутні цікавилися зокрема, як діяти в умовах конфлікту між учнями, що робити, якщо школяр емоційно реагує під час уроку, як вибудовувати комунікацію з колегами й батьками. Не оминули й більш неформальних тем: обговорювали доречність окремих видів одягу та макіяжу вчителя в школі, а також жартома запитували про «типові вчительські фрази» та чи користується ними сама спікерка.
На завершення заходу зі словами вдячності до Мирослави Дудурич звернулися Галина Шкурко та Олеся Харьківська, які відзначили практичну цінність зустрічі та її значення для професійного становлення майбутніх учителів. Розмова відбулася в теплій і невимушеній атмосфері, що сприяло щирому обміну досвідом.
Ця зустріч стала важливим досвідом для студентів, адже дала змогу побачити професію вчителя зсередини – як щоденну працю, що поєднує знання, відповідальність, гнучкість і постійний розвиток, який є невід’ємною складовою сучасного вчителювання.