Про кращі практики формування та розвитку потенціалу туризму сільських територій говорив на Тячівщині викладач-туризмознавець УжНУ

Ініціатором семінару «Формування привабливості та розвиток потенціалу туризму сільських територій» виступив голова Тячівської районної ради Василь Каганець та КП «Агенція регіонального розвитку Тячівського району» у співпраці з Закарпатським ВП ЦРМС (проект U-LEAD «Підтримка децентралізації в Україні», керівник Іван Дем’янчук).

Олександр Коваль у своєму виступі наголосив на тому, що брак актуальної інформації про туристські ресурси та чинники можливого росту в Тячівському районі є однією з основних проблем розвитку туризму. Так, ми знаємо про унікальність карпатської природи – гір, річок, пралісів, печер. Але для того, щоб вони стали туристським ресурсом, слід попрацювати, зокрема оцінити потенціал, вивчити попит на продукти, дослідити потреби ринку та підготувати конкретні проекти.

Нині є потреба глибокого дослідження потенціалу Тячівщини. У цьому могли б допомогти науковці УжНУ. Адже слід виявити ключові чинники для підтримки туризму, розпочати моделювання сценаріїв розвитку потенціалу та закласти основи ефективного використання ресурсів. Також – продовжити навчання, підвищення кваліфікації для працівників індустрії туризму. Це допоможе органам територіальних громад та місцевій адміністрації – вони матимуть обґрунтовані рекомендації для стратегічних управлінських рішень у питанні розвитку туризму гірських територій Тячівщини.

Ключовими питаннями для розвитку туристсько-рекреаційного потенціалу на території найбільшого за населенням сільського району Закарпаття й України є залучення інвестицій у будівництво доріг, комунікацій, розробку нових туристичних маршрутів, різних форм активного туризму, анімаційних програм, інформаційно-комунікаційної інфраструктури; розширення бази розміщення й харчування, інтеграція в наявні й тематичні туристичні маршрути, визначення центрів розвитку туризму, роботи з маркування стежок, розміщення стоянок для туристських автобусів та машин із відповідними умовами, облаштування інформаційними вказівниками по доріг, навчання для працівників індустрії туризму, збільшення якісного контенту в медіа, створення календаря подій тощо.

Через брак цього виникає проблема неможливості ефективного управління системою розвитку туризму гірських районів, ускладнюється раціональність територіальної організації галузі туризму Закарпаття. Але принципово це слід робити з урахуванням антропогенного навантаження на екологію, недоторканності й розширення меж природних парків.

– Окремо варто вивчити питання щодо ключових моментів ідентичності культури і побуту району – зберегти та підтримати ініціативи приватних музеїв у селах Грушові, Калинах; створити ще кілька центрів розвитку культури, креативності. Це збільшило б привабливість району в туристичному сенсі. На їх основі варто побудувати комунікаційну концепцію й закріпити в свідомості споживачів чіткі асоціації, що можуть допомогти кристалізувати основи майбутнього бренду, – підсумував Олександр Коваль.