Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

У Науковій бібліотеці презентували унікальну книгу з історії Закарпаття чехословацької доби

Автором добре ілюстрованого видання «Чехословацький світ у Карпатах» є словацький науковець Владімір Куштєк

0 140
У Науковій бібліотеці УжНУ відбулася презентація книги Владіміра Куштєка «Чехословацький світ у Карпатах» − унікального ілюстрованого видання з історії Закарпаття чехословацької доби. Захід організували у співпраці з Генеральним консульством Словацької Республіки в Ужгороді.
Вікторія Воробець, Олександр Білак, Владімір Куштєк, Мірослав Мойжіта
Вікторія Воробець, Олександр Білак, Владімір Куштєк, Мірослав Мойжіта

Модератором заходу стала заступниця директора Наукової бібліотеки УжНУ Вікторія Воробець, яка представила гостей свята та коротко ознайомила гостей з особою Владіміра Куштєка та його працею: «Унікальність цієї книги в тому, що її автор, не будучи закарпатцем по крові, досліджував нашу історію, про яку власне корінні жителі Срібної Землі так мало знають. Книга написана з великою любов’ю до Закарпаття».

«Праця «Чехословацький світ в Карпатах» опублікована з нагоди святкування 100-річчя заснування Чехословаччини та приєднання до неї Підкарпатської Русі. Вона віддає належне роботі тисячі чехів і словаків, які сприяли розвитку цього регіону у міжвоєнний період. Це своєрідний «музей у книзі», який містить понад 500 фотографій.

Автор Владімір Куштєк, уродженець чеського містечка Годоніна, використав чимало архівних матеріалів, хронік, реєстрів, періодичних видань, витягнув з ослабленої колективної пам’яті імена й розповіді окремих осіб, сімей, підприємців, ремісників, торговців, вчителів, священнослужителів, солдатів. Видання містить тексти чеською мовою (36 розділів), словацькою (2 розділи) і русинською говіркою (3 розділи).

«Приємно анонсувати, що планується і друга частина книги», − зауважує пані Вікторія.

Гості заходу
Гості заходу

На заході був присутній і Генеральний консул Словацької Республіки в м. Ужгороді, Надзвичайний та Поважний посол Мірослав Мойжіта, котрий також виступив з вітальним словом. Дипломат поділився кількома цікавими фактами з біографії автора, які певною мірою пояснюють мотивацію корінного словака написати книгу про Закарпаття. Так, він розповів, що автор нещодавно вийшов на пенсію. Наукова робота для нього не є новинкою, але знаним він був як дослідник історії Азії та Африки. Історією Срібної Землі захопився ще зі студентських часів, але ніколи цим не ділився і не хизувався. Згадує, що пан Куштєк так любив Закарпаття, що намагався проводити тут усі відпустки. «Ніхто у Словаччині не знає про цей край стільки, як знає він. Ця книга – доказ його любові до Закарпаття», – підсумував Мірослав Мойжіта.

Не оминуло захід і керівництво вишу. Так, проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел повідомила, що виш завжди готовий допомогти з організацією таких заходів, і кращого місця для презентації книги, аніж бібліотека, годі знайти. «Як історик, зазначу, що це дуже цінне видання хоча б з точки зору географії краю у період Чехословаччини 1919−1939 рр. Хоч іще не прочитала всієї книги, але, гортаючи, помітила, що тут наведено й кількісні дані про населення. Це дозволяє більш точно уявити собі міста і села цього періоду».

Виступає Владімір Куштєк
Виступає Владімір Куштєк

Далі слово взяв власне автор книги – Владімір Куштєк, котрий багато розповів про свої враження від Закарпаття, шляхи збору матеріалів для книги та загалом описав міжвоєнний час 1919−39 рр, коли край входив до Чехословаччини. Зауважує, що в цей період край переживав позитивні трансформації, а чехи й словаки докладали максимум зусиль, аби підняти рівень життя народу. Так, зростала освіченість населення, будувалися нові дороги та споруди, розвивалася демократія. Причому автор демонстрував майже феноменальну пам’ять – знав багато закарпатських топонімів, дат та прізвищ видатних діячів Словаччини і Закарпаття. Зокрема загадав і своє знайомство та дискусії з професорами колишнього історичного факультету УжНУ Павленком, Тиводаром, Балагурі. Пан Куштєк у щирому захопленні від Закарпаття, його природи і ландшафтів, низки видатних культурно-історичних пам’яток. Він відзначає, що у різний час на Закарпатті проживали різні народи – угорці, чехи, словаки, румуни. І це ще одна унікальна риса Закарпаття – формувати строкату етнічну картину і при цьому завжди толерантно ставитися одне до одного, незважаючи на національність чи релігію. Він щиро закликав гостей: «Вам треба пізнати ваше багатство!». І ця книга має допомогти читачам, пізнати, зрозуміти й полюбити свій край.

Також він зазначив, що нині докладається багато зусиль для розвитку українсько-словацьких відносин, і це дає свої плоди.

Книга розрахована на масового читача і стане в пригоді всім, хто цікавиться історією Закарпаття цього періоду. Водночас у цій праці зацікавлені й професійні історики, оскільки тут представлений великий пласт наукової інформації.

Так, завідувач кафедри Античності, Середньовіччя та історії України до модерної доби Ігор Ліхтей зробив короткий екскурс у проблематику дослідження теми чехословацького періоду в історії Закарпаття. Запевняє, багатьох науковців завжди дивував той факт, що такий малий регіон має таку насичену історію. «Приємно, що свою лепту у дослідження минулого нашого краю вніс і Владімір Куштєк. Видання унікальне тим, що автор самостійно збирав інформацію від очевидців, знаходив фотографії. Йому доводилося спілкуватися з корінними хустянами, мукачівцями, солотвинцями тощо. Завдяки такій кропіткій роботі, автор має глибокі пізнання з теми і володіє інформацією, яка і для мене, хоч я теж роками досліджував цю тему, була новою і викликала здивування», − відзначає науковець. Також він побажав йому успіхів у дальшій праці, котра має великий науковий потенціал.

Наукова бібліотека отримала в подарунок від автора два екземпляри книги
Наукова бібліотека отримала в подарунок від автора два екземпляри книги

Свою оцінку праці дав також завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Ігор Шніцер. Науковець відзначив, що з автором познайомився на святкуванні 100-ї річниці утворення Чехословаччини. «Тоді ми разом взяли участь у науковій дискусії і всі науковці були вражені його широким пізнанням цієї теми. Причому пан Куштєк не завжди погоджувався з офіційним поглядом науковців, і тому всі з нетерпінням очікували виходу його праці». На думку Ігоря Омеляновича книга заслуговує на статус енциклопедії Закарпаття цього часу, хоча б тому, що відмінна двома цікавими особливостями. По-перше, унікальними і цікавими фотографіями, які відбивають дух епохи, а по-друге, історії сіл і містечок, про які поряд з Ужгородом та Мукачевом історики часто забувають. Тут можна знайти унікальні історії глибинок. Відзначає, що книга пройшла «апробацію» серед студентів-істориків, котрі були в захваті від неї.

Привітати автора прийшло багато гостей. Серед них − і радниця дирекції Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Світлана Мітряєва, котра розповіла про українсько-словацьке партнерство на сучасному рівні. Літературознавець, кандидат філологічних наук Валерій Падяк говорив про культурні досягнення митців Срібної Землі 1919−39 рр. і замріяно додав: «Книжка віддзеркалила той період історії краю, коли всі були щасливі».

Виставка книг, підготована працівниками Наукової бібліотеки
Виставка книг, підготована працівниками Наукової бібліотеки

Приємною несподіванкою для гостей культурно-дипломатичної акції стала і чуттєва промова колишньої працівниці УжНУ Світлани Ямалової, котра саме готує презентацію книги «Стежками Карпат. 80 маршрутів в Українських Карпатах покійного чоловіка Олега Ямалова. Виявляється, що чоловік пані Світлани також дуже любив Карпати і все життя присвятив їх туристичному вивченню. А ще він користувався картами ще того часу. «Найбільше мене зачарувала назва – «… у Карпатах». Напевно, ці гори – це і є те, що об’єднувало людей багато століть. Якщо людям небайдужа доля Карпат, то небайдужа й доля людей, що тут мешкають. І навпаки». Натхненну промову підсумувала лаконічно і патріотично: «Хай живуть Карпати!».

Заступник мера Олександр Білак подякував автору за кропітку працю та увагу до минувшини Закарпаття і обіцяв всіляко сприяти зміцненню українсько-словацьких відносин.

Наприкінці гості мали нагоду переглянути виставку, підготовану працівницями Наукової бібліотеки, яка стосувалася періоду 1919−39 рр. та діяльності президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика. Як зауважила Вікторія Воробець, тут представлені книги, які нечасто пропонуються для широкого (загального) доступу.

Вечір продовжили неформальним спілкуванням зі смаколиками.

Галина Гичка − для Медіацентру УжНУ

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.