У Науковій бібліотеці презентували унікальну книгу з історії Закарпаття чехословацької доби

Модератором заходу стала заступниця директора Наукової бібліотеки УжНУ Вікторія Воробець, яка представила гостей свята та коротко ознайомила гостей з особою Владіміра Куштєка та його працею: «Унікальність цієї книги в тому, що її автор, не будучи закарпатцем по крові, досліджував нашу історію, про яку власне корінні жителі Срібної Землі так мало знають. Книга написана з великою любов’ю до Закарпаття».

«Праця «Чехословацький світ в Карпатах» опублікована з нагоди святкування 100-річчя заснування Чехословаччини та приєднання до неї Підкарпатської Русі. Вона віддає належне роботі тисячі чехів і словаків, які сприяли розвитку цього регіону у міжвоєнний період. Це своєрідний «музей у книзі», який містить понад 500 фотографій.

Автор Владімір Куштєк, уродженець чеського містечка Годоніна, використав чимало архівних матеріалів, хронік, реєстрів, періодичних видань, витягнув з ослабленої колективної пам’яті імена й розповіді окремих осіб, сімей, підприємців, ремісників, торговців, вчителів, священнослужителів, солдатів. Видання містить тексти чеською мовою (36 розділів), словацькою (2 розділи) і русинською говіркою (3 розділи).

«Приємно анонсувати, що планується і друга частина книги», − зауважує пані Вікторія.

На заході був присутній і Генеральний консул Словацької Республіки в м. Ужгороді, Надзвичайний та Поважний посол Мірослав Мойжіта, котрий також виступив з вітальним словом. Дипломат поділився кількома цікавими фактами з біографії автора, які певною мірою пояснюють мотивацію корінного словака написати книгу про Закарпаття. Так, він розповів, що автор нещодавно вийшов на пенсію. Наукова робота для нього не є новинкою, але знаним він був як дослідник історії Азії та Африки. Історією Срібної Землі захопився ще зі студентських часів, але ніколи цим не ділився і не хизувався. Згадує, що пан Куштєк так любив Закарпаття, що намагався проводити тут усі відпустки. «Ніхто у Словаччині не знає про цей край стільки, як знає він. Ця книга – доказ його любові до Закарпаття», – підсумував Мірослав Мойжіта.

Не оминуло захід і керівництво вишу. Так, проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел повідомила, що виш завжди готовий допомогти з організацією таких заходів, і кращого місця для презентації книги, аніж бібліотека, годі знайти. «Як історик, зазначу, що це дуже цінне видання хоча б з точки зору географії краю у період Чехословаччини 1919−1939 рр. Хоч іще не прочитала всієї книги, але, гортаючи, помітила, що тут наведено й кількісні дані про населення. Це дозволяє більш точно уявити собі міста і села цього періоду».

Далі слово взяв власне автор книги – Владімір Куштєк, котрий багато розповів про свої враження від Закарпаття, шляхи збору матеріалів для книги та загалом описав міжвоєнний час 1919−39 рр, коли край входив до Чехословаччини. Зауважує, що в цей період край переживав позитивні трансформації, а чехи й словаки докладали максимум зусиль, аби підняти рівень життя народу. Так, зростала освіченість населення, будувалися нові дороги та споруди, розвивалася демократія. Причому автор демонстрував майже феноменальну пам’ять – знав багато закарпатських топонімів, дат та прізвищ видатних діячів Словаччини і Закарпаття. Зокрема загадав і своє знайомство та дискусії з професорами колишнього історичного факультету УжНУ Павленком, Тиводаром, Балагурі. Пан Куштєк у щирому захопленні від Закарпаття, його природи і ландшафтів, низки видатних культурно-історичних пам’яток. Він відзначає, що у різний час на Закарпатті проживали різні народи – угорці, чехи, словаки, румуни. І це ще одна унікальна риса Закарпаття – формувати строкату етнічну картину і при цьому завжди толерантно ставитися одне до одного, незважаючи на національність чи релігію. Він щиро закликав гостей: «Вам треба пізнати ваше багатство!». І ця книга має допомогти читачам, пізнати, зрозуміти й полюбити свій край.

Також він зазначив, що нині докладається багато зусиль для розвитку українсько-словацьких відносин, і це дає свої плоди.

Книга розрахована на масового читача і стане в пригоді всім, хто цікавиться історією Закарпаття цього періоду. Водночас у цій праці зацікавлені й професійні історики, оскільки тут представлений великий пласт наукової інформації.

Так, завідувач кафедри Античності, Середньовіччя та історії України до модерної доби Ігор Ліхтей зробив короткий екскурс у проблематику дослідження теми чехословацького періоду в історії Закарпаття. Запевняє, багатьох науковців завжди дивував той факт, що такий малий регіон має таку насичену історію. «Приємно, що свою лепту у дослідження минулого нашого краю вніс і Владімір Куштєк. Видання унікальне тим, що автор самостійно збирав інформацію від очевидців, знаходив фотографії. Йому доводилося спілкуватися з корінними хустянами, мукачівцями, солотвинцями тощо. Завдяки такій кропіткій роботі, автор має глибокі пізнання з теми і володіє інформацією, яка і для мене, хоч я теж роками досліджував цю тему, була новою і викликала здивування», − відзначає науковець. Також він побажав йому успіхів у дальшій праці, котра має великий науковий потенціал.

Свою оцінку праці дав також завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Ігор Шніцер. Науковець відзначив, що з автором познайомився на святкуванні 100-ї річниці утворення Чехословаччини. «Тоді ми разом взяли участь у науковій дискусії і всі науковці були вражені його широким пізнанням цієї теми. Причому пан Куштєк не завжди погоджувався з офіційним поглядом науковців, і тому всі з нетерпінням очікували виходу його праці». На думку Ігоря Омеляновича книга заслуговує на статус енциклопедії Закарпаття цього часу, хоча б тому, що відмінна двома цікавими особливостями. По-перше, унікальними і цікавими фотографіями, які відбивають дух епохи, а по-друге, історії сіл і містечок, про які поряд з Ужгородом та Мукачевом історики часто забувають. Тут можна знайти унікальні історії глибинок. Відзначає, що книга пройшла «апробацію» серед студентів-істориків, котрі були в захваті від неї.

Привітати автора прийшло багато гостей. Серед них − і радниця дирекції Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Світлана Мітряєва, котра розповіла про українсько-словацьке партнерство на сучасному рівні. Літературознавець, кандидат філологічних наук Валерій Падяк говорив про культурні досягнення митців Срібної Землі 1919−39 рр. і замріяно додав: «Книжка віддзеркалила той період історії краю, коли всі були щасливі».

Приємною несподіванкою для гостей культурно-дипломатичної акції стала і чуттєва промова колишньої працівниці УжНУ Світлани Ямалової, котра саме готує презентацію книги «Стежками Карпат. 80 маршрутів в Українських Карпатах покійного чоловіка Олега Ямалова. Виявляється, що чоловік пані Світлани також дуже любив Карпати і все життя присвятив їх туристичному вивченню. А ще він користувався картами ще того часу. «Найбільше мене зачарувала назва – «… у Карпатах». Напевно, ці гори – це і є те, що об’єднувало людей багато століть. Якщо людям небайдужа доля Карпат, то небайдужа й доля людей, що тут мешкають. І навпаки». Натхненну промову підсумувала лаконічно і патріотично: «Хай живуть Карпати!».

Заступник мера Олександр Білак подякував автору за кропітку працю та увагу до минувшини Закарпаття і обіцяв всіляко сприяти зміцненню українсько-словацьких відносин.

Наприкінці гості мали нагоду переглянути виставку, підготовану працівницями Наукової бібліотеки, яка стосувалася періоду 1919−39 рр. та діяльності президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика. Як зауважила Вікторія Воробець, тут представлені книги, які нечасто пропонуються для широкого (загального) доступу.

Вечір продовжили неформальним спілкуванням зі смаколиками.