У скансені школярі побачили, яким був побут простих селян та заможних ремісників у різних куточках Закарпатської області, дивувалися з того, яким чином відбувався навчальний процес у середньовічних школах, розпитували, в який спосіб сюди перевезли стільки споруд і як їх шукали, а ще дізнавалися, хто і за що поміщений у пекло на картині з зображенням Страшного суду в досі робочій церкві на території музею.
Почули й чимало цікавих фактів: приміром про те, що в давнину хати традиційно фарбували у блакитний колір (до речі, вважалося, що завдяки цьому на стіни не сідають комахи), дізналися про делікатес закарпатських селян – поливку з голубів, а ще, що головну кімнату хати – світлицю – селяни завжди зачиняли вдень.
Відтак прогулялися територією Ужгородського замку та оглянули найновішу експозицію, що розповідає про стосунки Закарпаття та Угорщини: від часів приходу сюди угрів аж до Другої світової війни. Дізналися і про власників замку у різні часи, а також побачили копію корони угорського короля (оригінал зберігається у Будапешті) й колекцію надзвичайно рідкісних монет.
Тут чимало архівних документів та старожитностей, які стали свідками багатьох подій, про які зараз ми знаємо з книжок.
Учениця 15-ї ужгородської школи Каріна Плакош ділиться: «Мені дуже сподобалися екскурсії. Вони дуже пізнавальні: історія нашого краю як на долоні. У новій експозиційній залі музею я ще не була, тож ця частина була особливо цікавою. Мені дуже сподобалися фігури давніх слов’ян та угорців, які відтворені в натуральну величину: я здивувалася, що давні люди були такого невеликого зросту. До речі, на це звернула увагу ще в скансені, адже двері там зовсім маленькі. А ще дивувалася з розкішних убрань тих часів, а надто – розкішною короною».
У другій половині дня школярі грали в інтелектуальні ігри й ділилися враженнями.
фото, відео авторки,
монтаж Віталія Завадяка