Осінні мандри факультету іноземної філології містами Європи

Рік тому студенти вже відвідали величний та пишний Берлін, квітучий, яскравий, сповнений свободи Амстердам, казково дивовижний Вроцлав, неймовірний Дрезден та передсвятковий різдвяний Краків.

Цієї осені, зачаровані неймовірною красою Європи та заряджені позитивом, ми вирушили до нашого наступного місця призначення, яким став Париж.

Париж… Поринаючи у роздуми про гарні європейські міста, саме він першим спливає в нашій уяві, будучи і справді незабутньо прекрасним. Це місто кохання, мрій, моди, стилю, архітектурної досконалості, романтики, муза кожної з епох та еталон еталонів. Навіть повітря тут пронизане романтизмом, запахом кави, квітів і хрустких круасанів, створюючи таку неймовірну атмосферу, що часом здається, ніби з-за рогу будинку в Латинському кварталі от-от вийде сповнений натхнення Гемінгвей.

Знайомство з цією легендарною перлиною планети ми розпочали на площі Згоди, котра з першого ж погляду вказала на велич та витончену винятковість Парижа. Далі, прямуючи садом Тюїльрі, перед нами постав Лувр – найбільш відвідуваний і загалом один з найбільших художніх музеїв світу, що демонструє понад 35 тисяч експонатів, розділених на 9 колекцій, – осередок культурних шедеврів та гордість Франції, куди завітали і студенти ФІФ. Одним з найвідоміших експонатів Лувру є картина, написана італійським художником Леонардо да Вінчі, «Мона Ліза» («Джоконда»).

Мандруючи Парижем далі, важко не зауважити унікальні мости, що з’єднують місто по обидва боки річки Сени, найрозкішнішим з яких є міст Александра ІІІ. Не може не привернути увагу і острів Сіте в історичному центрі міста зі своєю прославленою святинею – собором Нотр-Дам де Парі.

Після прогулянки типовими гарненькими французькими вуличками Латинського кварталу, скуштувавши традиційний цибулевий суп та равликів, мандрівники вирушили далі. На нас чекала вона, легендарна візитівка Парижа – Ейфелева вежа. Усім відома пам’ятка, що височіє в самому серці міста, не залишила байдужими і наших мандрівників, зачарувавши своєю величчю вдень та мерехтінням казкових вогників вночі. З таким же великим запалом ми відвідали Версальський палац, повний розкоші та пишності, місце, де творилася історія великої держави та великих людей.

Після двох таких насичених днів у французькій столиці кожен увібрав у себе море натхнення та незабутніх емоцій, вдосталь наспілкувався різними іноземними мовами, знайшов нових друзів. З гарними враженнями ми вирушили далі.

Однак, ще до прекрасного Парижа ми відвідали «Злату Прагу» — столицю Чеської Республіки. Свою прогулянку вулицями міста червоних дахів ми розпочали зі Староміської площі, де своєю вишуканістю та витонченістю усіх відразу вразили Празькі куранти, Дім кам’яного дзвону, що, своєю чергою, є прикладом готичної палацової архітектури, а поруч з ним і палац Кінських – зразок періоду панування в архітектурі рококо, і, беззаперечно, одна з найвизначніших пам’яток архітектури – костел Божої Матері перед Тином. Далі, мандруючи вузенькими вуличками, Прага все більше і більше огортала нас своєю багатою історією, котрою дихало кожне віконце та кожен куточок, передаючи перехожим шарм кожної з епох. Кінцевим пунктом нашої екскурсії став найвідоміший комплекс архітектурних пам’яток – Празький град із собором Святого Віта, від котрих в першу ж мить перехоплювало подих.

Третім пунктом призначення стало невелике, проте затишне місто на заході Австрії – Зальцбург. Батьківщина Вольфганга Амадея Моцарта, місто, де гордо споглядає з гори фортеця Гогензальцбург, за вузенькими вулицями на площах ховаються собор святих Руперта і Вергілія, Університетська церква та ще безліч зразків німецько-австрійської архітектури, а поряд із цим Зальцбург – домівка смачненьких «Mozartkugeln».

Шість країн за два роки, три легендарні міста цієї осені, сотні чудових фотографій, море радості, безліч неймовірних вражень та незабутніх моментів, повнісінько теплих спогадів, багато нових друзів і один факультет – факультет іноземної філології. Любий світе, це тільки початок. Далі буде!