Про таємниці написання казки студентам-україністам розповідала дитяча письменниця Жанна Хома
Авторка популярної збірки казок «Маленькі історії Дарчика та Міккі» вважає, що для успіху твір повинен мати «родзинку»
Представила гостю доцентка кафедри української літератури Оксана Тиховська.
Пані Жанна – авторка популярної збірки казок «Маленькі історії Дарчика та Міккі», головними героями якої є її синочок Дарій та собака Міккі.
«Коли сину було всього 4 місяці, одного дня він прокинувся о п’ятій ранку і зовсім не хотів спати. Як я тільки не вкладала його – нічого не виходило. Тоді почала його заколисувати, шепотіти щось на вушко – заснув. А до мене сон так і не повернувся. Тоді я написала свою першу казку «Треба спати» та опублікувала її на своїй сторінці у фейсбуку», – згадує пані Жанна.
І казка сподобалася. Після позитивних коментарів під дописом та відгуків колег-учителів пані Жанна навіть не помітила, як написала пів сотні казок.
Як зазначила авторка, для неї головне – ніколи не стояти на місці. Тому вирішила надіслати свої твори у різні періодичні видання. «Нині мої казки публікуються у різних журналах 5-ма мовами: українською, російською, англійською, німецькою, китайською», – розповідає письменниця.
Казкарка також дала поради філфаківцям щодо написання своїх віршів, казок та інших творів. Адже написати казку і надіслати кудись – мало. Треба, щоб твір мав «родзинку», щось таке, що зацікавить редакторів, а відтак і читачів.
Як зазначила доцентка Оксана Тиховська, казки авторки мають свої особливості: там немає традиційної для жанру боротьби добра і зла, що дає змогу розвивати позитивний світогляд у дітей; події завжди відбуваються у селі, тож через сторінки казки малеча знайомиться із різними тваринками та пізнає природу.
У кінці зустрічі студенти ставили запитання пані Жанні, а також зробили спільну фотографію на пам’ять.