Бути чи не бути роботі під час навчання?

Відтак ми дізнавалися з перших уст, як це – поєднувати роботу і навчання, чим керуються студенти, обираючи такий шлях; ставлення до цього викладачів; думку психологів.

Робота під час навчання – цікавий досвід. Таку думку поділяє Ольга Ігнатко, другокурсниця юридичного факультету: «Наразі я лише навчаюся – освіта забирає багато часу. Але, як на мене, це дуже класно, коли встигаєш і навчатися, й працювати. Особливо якщо ще й за фахом, який здобуваєш в університеті».

Тетяна Тарасюк, студентка ІІ курсу відділення журналістики, хоча й розповідає, що працювати й навчатися одночасно її змусили обставини, але в песимізм не впадає: «Роботу з навчанням поєдную ще з другого семестру першого курсу. На диво, я швидко звикла, тому легко суміщаю ці речі, встигаючи як із роботою, так і з навчанням. Доказ цього: жодної заборгованості з усіх предметів.

Іти працювати вирішила, аби не обтяжувати батьків. Нас, дітей, у сімʼї троє, і я розумію, як це може бути фінансово важко, коли ще старша донька навчається на контракті. Тепер я незалежна від батьків щодо грошей на прожиття (хоча, звичайно, контракт продовжують оплачувати вони).

Щодо труднощів. Недосипання й лінь, особливо коли потрібно в неділю після роботи йти готувати купу завдань на понеділок. Але я швидко адаптувалася до такого жвавого графіку. Тепер навіть уявити не можу, що б я взагалі могла робити у вихідні або після пар, якби не робота».

«Я не працюю під час навчання, проте ставлюся до цього позитивно. Хотіла б працювати, але наразі не маю можливості», – ділиться другокурсниця економічного факультету Оксана Семенихіна.

Порушене питання має два боки. Робота хоч і приносить гроші, але й ускладнює навчальний процес. І складно стає не тільки студентам, а й викладачам.

Доцентка кафедри журналістики Олеся Барчан так описує свій досвід роботи зі студентами, що працюють: «Студенти, які ходять на роботу, – звичне явище в багатьох розвинених країнах світу. Робота дає можливість молодій людині оплачувати навчання, утримувати себе, а державі – платника податків. Якщо робота ще й за спеціальністю, то це чудова можливість практикуватися.

Проте, як завжди, є аргументи і не на користь такого поєднання. Працюючі студенти, як правило, починають поверхово ставитися до навчання, пропускати пари чи й зовсім ідуть з університету. Викладач теж може опинитися в непростій ситуації. Адже якість знань має бути високою, як цього вимагає МОН, а здобувач освіти її, м’яко кажучи, не демонструє. Тому такий студент – це дилема, яку варто вирішувати з урахуванням усіх факторів».

Все ж багато хто зі студентів намагається всидіти на двох стільцях. Така ситуація пов’язана з тим, що успішне виконання цих завдань позитивно впливає на самооцінку. Про це розповідає кандидатка психологічних наук, практична психологиня Олена Танасійчук: «Поєднання роботи й навчання позитивно впливає на загальний емоційний стан особистості, зокрема через підвищення самооцінки. Також відбувається розвиток інтелектуальних функцій людини, що, своєю чергою, впливає на особистісний світогляд загалом та соціально-культурну компетентність зокрема. Але це можливо при збалансованому підході до поєднання роботи й навчання, якого дотримуються одиниці. Найчастіше трапляються незбалансовані варіанти: надання пріоритету роботі або навчанню чи намагання досягнути максимально позитивних результатів в обох сферах)».

Але як все ж таки працювати під час навчання без шкоди для свого здоров’я? Це можливо, але коли плануєте таке поєднання, слід відразу продумати деякі аспекти. Наприклад:

• Якщо ви вже працюєте і плануєте навчатися, важливо проаналізувати план-регламент роботи обраного університету, спеціальності та зрозуміти, чи буде у Вас змога працювати та складати сесію в певний виділений для цього час. Можливо, саме на сесійні тижні у вас буде максимальне робоче навантаження (різного плану звітування, традиційні заходи тощо). У такому разі варто дізнатися, у яких ще вишах готують фахівців обраної вами спеціальності і переглянути їхній навчальний графік, щоб підібрати потрібний вам. Є багато різних пропозицій у державних та приватних закладах, різні форми організації навчання та можливості для оформлення індивідуальних графіків.

• Оцінка власних можливостей: не так багато людей можуть повсякчас перебувати в напрузі. Видається, без наслідків для власного здоров’я на це здатні тільки роботи. Тобто важливо обирати поєднання роботи й навчання, чітко розуміючи власний типаж особистості (запитайте себе: якщо прямо тепер потрібно буде це робити, чи зможу я? Змоделюйте цю ситуацію у своїй голові. Все виходить? Додайте декілька ускладнень, перешкод, які можуть виникнути – втома, відсутність світла, хвороба – чи впораєтеся? Якщо буде складно, але так – можна розпочинати).

• Далі повинно бути чітке розуміння, що ваші робота та навчання – це тільки ваша відповідальність! Науково-педагогічні працівники та працедавці, звісно, не позбавлені емпатії, але все ж таки сподівання на розуміння, прохання увійти у становище важливо використовувати тільки в крайніх випадках (а вони будуть)! Для того, щоб усе вдавалося, важливо спланувати свій час на день, тиждень, місяць і навіть, можливо, рік. Звісно, що ці плани будуть зменшуватися залежно від часової перспективи, але у вас буде розуміння, коли й за що братися. Так, наприклад, якщо у вас запланована курсова робота в кінці року, ви не напишете її за тиждень або місяць – краще планувати початок набагато раніше.

• Ще одним важливим питанням є зміна умов життя. Це те, з чим ми всі стикнулися. Однозначно ситуації вимагають розставлення пріоритетів, що є більш важливим на тепер – робота або навчання. Якщо трапилося так, що умови змінилися й навчання не на часі, є дуже багато варіантів, які передбачені на всіх освітніх програмах, наприклад, зміна форми навчання (з денної на заочну), академічна відпустка та інші варіанти. Головне не панікувати, зібратися й подумати про те, що на тепер є важливим і на що у вас є ресурс і спроможність.

Якщо всі ці пункти не викликають проблем, ви можете поєднувати навчання і роботу. Хай там як, важливо дотримуватися правил для збереження балансу, щоб це поєднання було корисним.

Тим, хто ще в роздумах стосовно того, чи йти на роботу до завершення навчання, сподіваюся, ці поради допомогли з остаточним рішенням. А тим, хто це вже зробив, бажаємо якнайбільше сил і удачі!