Декан медфаку Олександр Болдіжар – про спеціальність, яку рекламує саме життя
Професор розповів Медіацентру, чому варто присвятити своє життя медицині, що змінилося в навчальному процесі підрозділу останнім часом і які перспективи відкриваються перед його випускниками
Медичний факультет – без перебільшення, найвелелюдніший підрозділ УжНУ. Тут навчається трохи менше, ніж дві тисячі студентів. До того ж університет має ще й медфак № 2, де непросту науку опановують іноземні студенти.
Чому в УжНУ варто вивчати саме медицину? Відповідь проста: «Медицина – це вічна спеціальність, професія, яка буде запитаною та актуальною завжди, – переконує очільник факультету Олександр Болдіжар. – Однак разом із тим вона вкрай складна й відповідальна – це вибір на все життя. А тому вступати до нас потрібно обдумано й за покликом серця».
Медфак пропонує підготовку в межах трьох спеціальностей: «Медицина», «Фармація, промислова фармація» та «Медсестринство».
На основі повної загальної середньої освіти за освітнім ступенем магістра можна вступити на спеціалізації «Лікарська справа» та «Фармація».
На основі ОКР молодшого спеціаліста є змога здобути ступінь бакалавра за освітньою програмою «Сестринська справа», а також ступінь магістра спеціалізацій «Лікарська справа» та «Фармація».
Набір на лікарські спеціальності завжди є. Ба більше: конкурс на місце, а разом із ним і якість знань самих абітурієнтів щороку зростає. Проте декан зауважує: «Ми не надто переймаємося, якщо не доберемо абітурієнтів, адже до нас приходять випускники медичних училищ. Вони вступають одразу на другий курс і навчаються за скороченою програмою».
Зі слів Олександра Болдіжара, якість знань студентів цьогоріч зросла: випускні іспити не склало тільки 5,5%, порівняно із 11% торік. До слова, за кількістю випускників тут теж не женуться: «За роки навчання багато хто відсіюється. Я відраховую від 50 до 80 студентів на рік. Хтось незабаром відновлюється, а хтось знаходить себе в іншій справі. Це нормальна практика в цілому світі – відраховувати близько 10 відсотків студентів. Насправді ж ми не женемося за кількістю випускників – прагнемо якості їхнього професійного рівня», – каже пан декан.
Наразі вимоги до студентів-медиків справді високі, і зрозуміло це ще при вступі: це єдина в Україні спеціальність, у якої прохідний бал ЗНО не може бути нижчим за 150. Тобто ледачих та пройдисвітів тут відсікають одразу.
У ході навчального процесу, крім звичних іспитів, студенти складають Крок – об’єктивне зовнішнє незалежне оцінювання професійної компетентності. На старших курсах мають лікарську та поліклінічну практику.
Слід додати, що перехід із галузі в галузь заборонений, тож вступити на факультет здоров’я людини й фізвиховання чи біофак, а потім перевестися на медичний хитрунам не вдасться.
Олександр Болдіжар зазначає: «Відтепер випускники мають ширші можливості вибору спеціальності та місця роботи – їх більше ніхто примусово не розподіляє й ні до чого не зобов’язує. Однак свободи не так багато: приміром, при складанні Кроку вже наступного року близько 45–50 % тестів буде іноземною мовою, тож студенти демонструватимуть не лише свої професійні знання, а й знання медичної англійської».
У навчальному процесі планують і деякі інші новації: більше уваги приділятимуть невідкладним станам, дещо змінять порядок складання випускних іспитів.
Хай там як, «життя рекламує нашу спеціальність, – стверджує керівник підрозділу. – Нині в Україні спостерігаємо дефіцит лікарів. І попри програми скорочення ставок, нині в країні є близько двадцяти тисяч вакансій. А тому будь-хто з випускників може знайти робоче місце в Україні. Крім того, ми маємо широкі можливості співпраці із зарубіжжям: це й стажування, й різноманітні програми роботи за обміном, тож і там для наших випускників є перспективи. Втім із реорганізацією медичної галузі наші медики тікати за кордон не будуть».