До участі в Українській школі еволюційної біології на базі УжНУ долучилися науковці з усього світу
Ініціаторка Української школи еволюційної біології наукова співробітниця Національного наукового сільськогосподарського інституту Франції та Українського національного антарктичного центру генетикиня Світлана Серга пояснює: «Із повномасштабною війною я виїхала до Франції – у Монпельє, великий світовий центр еволюційної біології. Там зосередила увагу своїх досліджень на еволюційній біології. Зрозуміла, що є велике провалля між тим, що відбувається в дослідженнях еволюційної біології в Україні та світі. На світовому конгресі еволюційної біології в Монреалі виникла ідея створити місток між сучасними світовими надбаннями в галузі еволюційної біології з українськими науковцями. Еволюційна біологія має давні традиції в Україні, але останніми роками – не в пріоритеті. Нині хочемо знову повернути інтерес до цієї галузі науки в нашій державі і вважаємо, що це потрібно робити через покоління молодих дослідників, які зможуть працювати на високому міжнародному рівні. Для цього їм потрібна інформація, взаємодія й залученість до світового ком’юніті еволюційних біологів. ХНУ ім. В. Н. Каразіна – це моя alma mater, а в науковців УжНУ виник інтерес до цієї Школи. Разом нам удалося долучити до цієї події науковців із різних куточків планети».
Участь у Школі взяло близько 40 учасників офлайн і ще близько 150 – дистанційно. Географія учасників вражає: це науковці зі США, Великобританії, Ірландії, Франції, Нідерландів, Польщі, Румунії, Японії та, звичайно, України. Протягом 5 днів цікаві до еволюційної біології слухатимуть лекції та братимуть участь у воркшопах від науковців зі світовим іменем, яких організатори запросили аж 26.
Із вітальним словом до учасників звернувся ректор УжНУ професор Володимир Смоланка, який запевнив, що впродовж найближчих 5 днів вони набудуть нових і цінних знань із еволюційної біології, та зізнався, що йому як нейрохірургу цікаво й самому послухати чимало запропонованих тем.
Проректор із науково-педагогічної роботи ХНУ ім. В. Каразіна Антон Пантелеймонов висловив упевненість, що Школа – це не лише можливість для обміну ідеями та поглиблення знань, а й платформа для співпраці, плідних обговорень і нових знайомств задля підготовки наукових відкриттів.
Тематика лекцій охоплює питання історії еволюційної біології, факторів і механізмів еволюції, геноміки людини, популяційної генетики та еволюційної медицини. Крім теоретичної частини, заплановані практичні воркшопи: «Молекулярно-біологічні методики», «Вступ до біоінформатики», «Філогеноміка та філогенетичні дерева».
Деканеса біологічного факультету Ярослава Гасинець також привітала учасників заходу й зауважила, що Школа – це не лише можливість для професійного зростання, а й шанс стати частиною спільноти, що прагне до інновацій і відкриттів у науці.
Учасники отримають можливість зануритися в найактуальніші теми з еволюційної біології, ознайомитися з передовими методологіями, здобути практичний досвід під час воркшопів, а також познайомитися й поспілкуватися з ученими в цій галузі.
Також слово мав випускник УжНУ, а нині професор Оклендського університету (США) Тарас Олексик: «Наша мета – виховати нове покоління учених, які понесуть естафету наукових традицій від наших попередників і далі після нас. Еволюційний підхід – це ключ до розуміння різноманіття життя, видів, популяцій і навіть людського організму. Без еволюційних принципів, без розуміння генетичного дрейфу, нам складно порозуміти, як можна зберегти рідкісні й зникаючі види, без розуміння природного добору не можна пояснити появу нових видів. У медицині та громадському здоров’ї еволюційні принципи особливо важливі: рідкісні хвороби стають зрозумілими крізь призму мутацій і дрейфу, а поширені захворювання – через міграцію й добір. Без розуміння еволюції годі зрозуміти злети й падіння епідемії ковіду та грипу, роботу антибіотиків або лікування раку. Все, що я перерахував, неможливо без розуміння принципів еволюції».
На завершення Світлана Серга закликала учасників бути включеними, взаємодіяти з лекторами, ставити питання, брати участь у дискусії, навіть якщо здається, що питання не варте уваги.
фото Ростислава Садигова