Поздоровлення декана й побажання знайти своє місце у житті випускникам передав його заступник Віталій Андрейко та від себе додав: «Ви – наше майбутнє, і від вашої наполегливості й старань залежить не лише доля нашої області та регіону, а й держави загалом».
Заступниця декана з виховної роботи Надія Керецман звернулася до випускників із напунім словом, а до їхніх батьків – зі словами вдячності: «Приймаю ваших дітей як своїх. Вони приречені на успіх й обов’язково знайдуть своє місце у житті. Ми вклали в них частинку душі. Діти, точніше – уже колеги, ви показали приклад справжньої дружби, мужності, ви милосердні, добрі. Це не порожні слова, бо у цього всього є передісторія… Так склалося, що ви дуже швидко подорослішали. Ви пережили великі зміни у суспільстві, в університеті. Нехай із вами буде успіх, а свою людяність пронесіть через усе життя».
«Не розраховуйте, що з отриманням диплома весь світ упаде до ваших ніг. Пам’ятайте, що після цього потрібно працювати, вдосконалюватися – і лише тоді прийде успіх у дорослому житті», – зауважив доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Шніцер.
Вдало доповнив сказане доцент кафедри історії України Павло Леньо: «Дурний не той, хто не ностальгує за дитинством, а той, хто хоче в ньому лишитися. Тепер ви стаєте більш відповідальними. Ми з вами вирушали в поля на практики, де не було комфортних умов, але була душевність і дружна атмосфера. Дякую, що ви були».
А пригадати і справді є що! Тепер уже колишній студент Василь Карпов каже: «Наш курс пережив стільки, що всього й не пригадати! Ми знайшли своє кохання, кращих друзів, яким можна зателефонувати о третій годині ночі й попроситися переночувати… Дякую однокурсницям, які давали списувати, бо без них я б не склав латину і сьогодні тут не стояв би ☺… Викладачі нам завжди сприяли, допомагали, розуміли, навіть коли іспит на 10.00 понеділка, а ти прийшов у вівторок… Ви навчили нас бути людьми – і це найбільший урок, який дає цей факультет. Не прощаюся, а кажу «до зустрічі».
Переглянули відеоспогад про свої студентські роки, практики у полях, відпочинок у гуртожитку й за його межами. Згадали світлою пам’яттю свого однокурсника, якому, на жаль, не судилося закінчити університет…
Відтак перейшли до головного – вручення дипломів. Так, цього дня Україна, й Закарпаття зокрема, збагатилися новими фахівцями зі спеціальностей «Історія», «Історія та археологія», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Менеджмент».
Нехай щастить!