«Я люблю гуляти, особливо коли погода сприяє. Хоч частіше просто сиджу вдома за переглядом кіно. Подорожую дуже рідко – це третя моя поїздка за кордон загалом. Україною теж їжджу нечасто. Але час од часу виникають помисли махнути на все рукою і просто подорожувати. Така моя маленька мрія. І ця поїздка стала для мене не просто нагодою побачити Прагу, а можливістю провести час із друзями, як виявилося, – знайти нових. Мандрівка дуже сподобалося. І сподіваюся, що вибратися кудись факультетом зможемо ще не раз», – не стримуючи захвату, згадує про недавню поїздку третьокурсниця спеціальності «Філологія. Українська мова та література» Ангеліна Йовбак.
Два дні в прекрасному місті з цікавою історією та архітектурою не раз давали нагоду затамовувати подих. Упродовж першого дня студенти й викладачі насолоджувалися автобусно-пішою екскурсією містом, ознайомлюючись із визначними місцями Праги. Втомлені від доволі тривалої дороги та екскурсії, все ж подумовували й про нічну прогулянку, але врешті вирішили набратися сил перед продовженням подорожі. Як виявилося, рішення було правильним – наступний день приніс інтенсивний темп, адже в розпорядженні філологів виявилося 7 годин, а наполеонівських планів – чимало.
Першокурсник словацького відділення факультету Михайло Лохман каже, що відпочив неперевершено. «Я побачив масу визначних місцин, спробував тутешю національну кухню – розповідає хлопець. – Можливо, і не вдалося побувати всюди, де мені хотілося, але думаю, що це хороший привід, аби повернутися ще раз».
Чимало в мандрівці залежить від компанії, з якою плануєш відпочинок. «Я часто подорожую за кордоном, але це перша поїздка факультетом. Зізнаюся, спочатку були сумніви стосовно компанії. З більшістю студентів я, звичайно, знайома, проте когось особливого поруч не було. Та в перші ж хвилини в автобусі у нас склалася невеличка група за інтересами, і я зрозуміла, що це буде незабутня подорож з прекрасними людьми. Усе було неперевершено: ми весь час разом гуляли, усі пункти призначення відвідали і досі ділимося емоціями з друзями», – розповідає другокурсниця відділення журналістики Каріна Негря.
Відпочивали зі студентами й викладачі факультету. Усі поверталися додому усміхненими, що неабияк тішило організаторів поїздки. Відчуттями, які не перестають вирувати, поділилася з Медіацентром деканеса підрозділу Галина Шумицька: «У Прагу я мріяла потрапити давно. Найбільше вразив Собор святого Віта – я повернулася до нього другого дня. Коли опиняєшся всередині цього храму, маєш оте особливе відчуття величі. Було неймовірне задоволення від компанії, з якою подорожували. Весь час пам’ятала, що я – один із керівників групи, тому хвилювалася за студентів. А виявилося, що хвилюватися за них не треба. Вразила така висока їхня організація, самоорганізація. Найголовніше – кожен міг обрати саме ту програму, яка була йому до душі, тобто ніхто не нав’язував якісь екскурсії чи маршрути. І можливо, я б хотіла, аби студентів було більше, але розумію, що й так нам вдалася крута штука. Перша спроба завжди складна, та сподіваюся, що наступного разу зуміємо легше організовуватися на щось спільне. Ця поїздка продемонструвала таку спроможність».
Прогулянка Прагою
Назад 1 з 22 Вперед
Утім на закордонній мандрівці відпочинок філфаківців не завершився. За кілька днів в університеті відбувалася акція «За чисте довкілля», і студенти-філологи впорядкували території поблизу головного корпусу вишу. Заступник декана з виховної роботи Олег Хававчак зауважив, що всяка праця має бути винагороджена, тож запропонував старанним студентам влаштувати невеличкий боґрач-фест. «Така ідея з’явилася, аби студенти розуміли: все, що відбувається на факультеті, – для них. Я задоволений результатом: ми відпочили, поспілкувалися в неформальній обстановці, перевірили, наскільки наші філологині вправні в приготуванні страв, а хлопці – у розпалюванні вогнища», – додав Олег Анатолійович.
Готували дві страви на вибір – боґрач та уху. Філологині-кулінарки зізнаються, що почули чимало компліментів і готові знову взятися за приготування смачних страв на природі.
Студенти радо долучилися до такого продовження суботника, адже що може бути кращим за відпочинок після спільної праці. Робота кипіла, паралельно спілкувалися на фоні музики, хтось танцював, а хтось підспівував. Жива атмосфера дала змогу присутнім забути про дрібні проблеми, відійти від сірих буднів, віддаючись відпочинку у класній компанії.