Майбутні полоністи з філфаку навідалися в гості до Товариства польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосевич

Студенти цієї кафедри вивчають польську мову та літературу, стануть у майбутньому шкільними вчителями, перекладачами. Дружні стосунки студентів і викладачів кафедри з Товариством польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосєвич задекларовані й розпочаті давно.

Послаблення карантину дало можливість завітати до Товариства на цікаву імпрезу. Серед його членів багато творчих людей, тому виставка “Художня творчість польської спільноти Закарпаття” виявилась естетично наснаженою й повчальною. Учасників і гостей представила організаторка заходу, заступниця голови Товариства Людмила Федорчук. Першим надбанням Товариства став портрет Гнєви Волосевич, який написала й подарувала ужгородська художниця Тетяна Романова. Минув час – і члени об’єднання захотіли показати свої мистецькі твори, яких виявилося чимало.

Після споглядання художніх робіт і знайомства з присутніми ділимося враженнями зі студентами. Їм сподобалися картини та мистецькі вироби, але найбільше вразило, що творчі люди навіть у скрутний час карантину знаходять можливість для особистого самовияву. Це допомагає не впадати в депресію, не нудитися. Окрім того, ці люди працюють, мають сімейні обов’язки, але знаходять час для усамітнення й творчості.

Кілька слів хочеться сказати про кожного з них.

Член товариства Станіслав Андрієвський народився й виріс на Житомирщині, але понад 30 років живе в селі поблизу Ужгорода, багато господарює в полі, на городі, з худобою. Закарпаття прикувало до себе красою природи й щирістю людей. Все життя працює вчителем, але в ньому живе душа художника. Станіслав пише чудові пейзажі, натюрморти, змальовує побутові події сільського життя. У митця-аматора – величезний доробок, який дивує чистотою барв і вправністю пензля.

Наталія Петах – секретар Товариства, обіймає неспокійну професію нотаріуса. А ще вона мама, бабуся. Живопис – її душевна стихія, жінка вважає, що саме в малярстві виявляється її особистість. Їй – самодіяльній художниці – підвладні пейзажі реалістичного, імпресіоністичного, експресіоністичного характеру.

Лікарка Вікторія Лис-Хамаза – майстриня вишивки нитками й бісером. Філігранність орнаментів на полотні й оздоблення картин із бісеру свідчить про вроджений смак і природну талановитість Вікторії.

Чудові ілюстрації до книжок, акварелі, графіку виставила Тереза Проць – професійна художниця-графік, авторка поезії й прози, ілюстраторка книг для дітей. Ця всебічно обдарована жінка сповнена творчих планів і нових задумів.

Наймолодшим учасником виставки став студент  Закарпатської академії мистецтв Артем Ролдич, який представив фото своєї пластики, виконаної в металі «Розробка традиційного українського посуду». Поєднання традиційних народних мотивів, модерного виконання й оригінальної дизайнерської подачі у майстерному фото справляють хороше враження, тому робота Артема яскраво запам’яталася.

Надбанням Товариства став доробок Галини Головчак – вишитий на полотні гімн Польщі.

Кожного учасника виставки привітала особисто виготовленими пряниками-сердечками у кольорах українського й польського прапорів гостя Наталія Степанова – голова громадського об’єднання «Моє Закарпаття».

Гарна польська мова, естетична насолода, пригощання – все припало до душі гостям імпрези. Тож студенти й завідувачка кафедри вітають Товариство з чудовою виставкою і планують заходи для дальшої співпраці.