Польська мова в УжНУ та українсько-польська взаємодія – крізь призму театру
Проєкт «Інтерактивний молодіжний театр як інструмент збереження та популяризації спільної польсько-української культурної спадщини» переконує, що знання польської мови та культури – ще один шлях до професійної самореалізації молоді
На кафедрі слов’янської філології та світової літератури УжНУ готують полоністів – фахівців із польської мови, польської літератури, тож усе в царині українсько-польських взаємин щиро цікавить викладачів і студентів.
Звісно, вписується в цей інтерес і можливість ознайомитися з «театральним» досвідом українсько-польської взаємодії.
Яскраве представлення
До проєкту були залучені студенти Закарпатської академії культури і мистецтв – майбутні актори, а також школярі старшого віку з Польщі. Присутність молоді в залі й на екрані виявилася родзинкою зустрічі, яку модерував Олександр Рейтій – голова правління ГО «Міжрегіональний центр транскордонної співпраці».
Глядачам було продемонстровано відеоряд про постановку п’єси польського митця Маріана Гемара «Диво бідних людей». У сценічних образах її втілив режисер-постановник Закарпатського облмуздрамтеатру ім. братів Шерегіїв Михайло Фіщенко. Обличчя студентів, які теж були в залі, світилися радістю. Для них постановка стала школою майстерності і незабутньої співпраці з таким метром театру, яким є пан Михайло.
Про враження від імпрези творчих молодіжних груп із України та Польщі розповіли ректорка Закарпатської академії культури і мистецтв Наталія Шетеля та координаторка проєкту від Асоціації Інституту памʼяті та спадщини прикордоння Олександра Осадча-Кейпка. Остання зробила це у відеорепортажі з театру міста Любліна.
Спеціально для цього заходу було підготовлено двомовний (українською і польською) кольоровий буклет. В ньому – уривки з п’єси й довідка про її автора – актора, письменника, публіциста Мар’яна Гемара, світлини зі сценічного втілення «Дива бідних людей».
Розповідь про корисну справу залучення молоді до театрального мистецтва по обидва боки кордону була б неповною без згадки про виступ Терези Проць – голови Товариства польської культури Закарпаття імені Гнєви Волосєвич. Пані Тереза чудово ознайомлена з подіями культурного життя Львова 20–30-х років, тому її розповідь про життя і творчість Мар’яна Гемара виявилася надзвичайно цікавою, насиченою інформаційно та емоційно. Гемар був веселим і дотепним королем театрів кабаре у міжвоєнному Львові, автором чудових ліричних пісень «Тілько у Львові», «Львівського вальсу», комічної «Румби».
Др. Лєшек Буллєр, директор Центру Європейських Проєктів (м. Варшава, Польща), і Мацей Кулак, заступник голови Асоціації Інституту памʼяті та спадщини прикордоння (Польща), які теж прибули на зустріч, ознайомили з подальшими проєктними ініціативами Центру. Вони в наступному 2024-му охоплять екологічні проблеми, охорону довкілля.
Продуктивне обговорення
В обговоренні конференції взяли участь директорка Ужгородської загальноосвітньої школи № 5 із поглибленим вивченням іноземних мов (серед них – польської) Івета Цеголняй, завідувачка кафедри слов’янської філології та світової літератури УжНУ проф. Наталія Бедзір.
Зійшлися на тому, що вивчення польської мови в Ужгороді є нагальною потребою, і охочих серед учнів шкіл, молоді, людей старшого віку є багато. Потреба у викладачах, перекладачах надзвичайно велика, отже, допомога Міжрегіонального центру транскордонної співпраці в ініціюванні проєктів педагогічного, інтермедіального, мовного спрямування дуже знадобиться й ЗОШ №5, і УжНУ.
А представник Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 Уляна Гурчумелія оглянула шляхи вирішення запитів шкільництва та студентства в Ужгороді. Її консультативна розмова мала жвавий відгук у слухачів.
Сподіваємося, що студенти-полоністи матимуть змогу наживо побачити виставу «Диво бідних людей» Мар’яна Гемара – втілену на сцені спадщину «львівського батяра». Серед іншого почути й чудові пісеньки цього автора «Колись знову зацвіте білий бузок», «Львівський вальс», «Чи варта Марта гріха», «Ніхто, тільки ти», «Є одна, єдина», «Варто напиватися» та інші.
Представлений проєкт переконав усіх, що знання польської мови та культури – ще один шлях до професійної самореалізації молоді.
фото Уляни Гурчумелії