Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Марія Медведь: «Наша бібліотека кардинально змінила стратегію розвитку, взявши курс на модернізацію»

З нагоди 75-річчя Наукової бібліотеки УжНУ Медіацентр поспілкувався із її очільницею – Марією Медведь

0 200
Наближається ювілей створення Ужгородського національного університету, а з ним – і ювілей бібліотеки вишу, яка за роки свого існування стала найбільшою книгозбірнею Закарпаття. З нагоди 75-річчя Наукової бібліотеки УжНУ Медіацентр поспілкувався із її директоркою, кандидаткою філологічних наук Марією Медведь.
  • Маріє Миколаївно, як це – бути керівником найбільшої бібліотеки краю?
Марія Медведь
Марія Медведь

– Зізнаюся, дуже відповідально, адже бібліотечний колектив справді чималий і обов’язки покладені на нього немалі. Протягом 75 років бібліотека разом зі своїм вишем пройшла складний період становлення, тому вважаю доцільним розпочати розповідь про неї з перших років заснування.

Наукова бібліотека – ровесниця університету і свою роботу розпочала з жовтня 1945 року. Серед головних вимог, щоб розпочати навчальний процес, було забезпечення підручниками та науковою літературою. Складність полягала в тому, що у післявоєнний період держава була в розрусі й стояло питання, де ж можна було віднайти навчальну літературу. Формування фонду бібліотеки Ужгородського університету мало різноманітні джерела. До прикладу, за постановою № 1709 (пункти 6–8) Комітету у справах політичних установ при Раднаркомі УРСР доручалося з фондів літератури, повернутої з Німеччини, «скомплектувати бібліотеку для Ужгородського університету в кількості 10 тис. примірників навчальної, наукової, політичної та художньої літератури; Укркнигокультторгу до кінця 1945 р. надіслати 20 тис. примірників навчальної, наукової, політичної та художньої літератури; Академії наук УРСР оперативно виділити і надіслати 10 тис. примірників наукової та художньої літератури».

Велику допомогу у формуванні фондів надавали й бібліотеки закладів вищої освіти Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська (нині – Дніпра) та інших міст України, а також приватні особи. До кінця 1945/1946 навчального року бібліотека в своїх фондах вже мала 2500 примірників підручників, а на кінець 1946/1947 навчального року її фонд становив 150 тисяч книг. З гордістю констатую, що на сьогодні у фонді бібліотеки університету – 800 тисяч наукової літератури та 600 тисяч навчальної.

До ювілею своєї книгозбірні бібліотечний колектив готує їй унікальний дарунок, ним стане колективна монографія, яка вперше дослідить історію розвитку і становлення бібліотеки Ужгородського університету, у якій відобразиться її шлях від народження та життя упродовж 75 років.

  • Яким чином колективу вдається провести ці наукові дослідження життя своєї книгозбірні?

– Над цим проєктом працюємо дуже сумлінно: звернулися по документальні підтвердження до всіх архівів краю, використали університетський архів, розшукали величезну кількість публікацій, в яких є хоч маленька згадка про бібліотеку УжНУ; зустрілися з нашими колегами, які колись працювали у цій бібліотеці; перебрали гори документації, котрі давали нам можливість дізнатися, звідки надходили книги. На часі вихід монографії, залишаються останні штрихи – і на світ з’явиться унікальне видання, яке стане результатом повного дослідження, як створилася найбільша найзахідніша бібліотека України, про те, які етапи та труднощі вона проходила, які унікальні колекції є у книгозбірні, як змінювалася її структура, які люди працювали в ній та багато інших цікавих фактів з її життя. Керівницею цього проєкту є Лариса Олександрівна Мельник – завідувачка довідково-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки УжНУ. Це буде своєрідним дарунком також і нашому університету до його 75-річного ювілею.

Колишнє місце розташування бібліотеки УжНУ
Колишнє місце розташування бібліотеки УжНУ
  • Краяни звикли, що бібліотека Ужгородського університету тривалий час містилася в стінах греко-католицької резиденції, як довго вона перебувала там і чи сподобалося користувачам її нове розміщення?

– Звісно, з часу заснування фонди бібліотеки тільки зростали, книги надходили з різних куточків тодішньої держави, бо окремою постановою структура була включена до переліку бібліотек на право отримувати обов’язковий примірник від усіх видавництв Радянського Союзу. Площі під розміщення фонду ледь вистачало, і це було найбільшою проблемою, тому стелажі «набивали» аж під самісіньку стелю, а іноді тимчасово книги навіть ставили на підлогу. 60 років бібліотека була у приміщенні резиденції греко-католицької церкви, але місця все далі бракувало. Спочатку мала площу в одну кімнату, далі 2 кімнати, до слова, теперішня площа приміщень бібліотеки близько 5 тисяч квадратних метрів. Тоді було знайдено вихід – розмістити фонди в цокольному приміщенні резиденції, де книги зберігалися аж до переїзду (2010 року) до головного корпусу університету. Переміщення фонду завжди є болісним процесом для бібліотеки, але з часом і бібліотекарі, і користувачі оцінили переваги простору та умов роботи нового приміщення.

Тепер, коли до нас приїжджають гості, то перше, що я кажу: «Подивіться у вікна. Ви перебуваєте в унікальній бібліотеці, адже яка книгозбірня через вікна бачить іншу державу?!».
Марія Медведь: «Наша бібліотека кардинально змінила стратегію розвитку, взявши курс на модернізацію»

  • Під час підготовки матеріалів монографії про історію бібліотеки, чи траплялися якісь кумедні випадки, зафіксовані документами?

– Звичайно, ось є протокольний запис про історію, яка стала на той час резонансною. Одного разу Вчена рада університету розглядала питання про «диверсійний» випадок, який трапився в бібліотеці та був підтверджений демонстрацією звичного підручника, на якому, окрім печатки бібліотеки, невідомо звідки з’явилася церковна греко-католицька печатка – і це в часи повального атеїзму! Віра заборонена, священники або усунуті від роботи, або фізично знищені, а печатка є! Згодом виявилося, що церковні печатки ставив на усіх книгах, які губили студенти в гуртожитку, вахтер Стефан (раніше був паламарем у храмі). На жаль, доля цього чоловіка невідома, проте знаємо лише одне: він робив це винятково з добрих намірів.

  • Маріє Миколаївно, чим нині живе бібліотека?

– Бібліотека кардинально змінила стратегію розвитку, взявши курс на модернізацію. Ідеться про впровадження нових бібліотечних технологій, зміну методів обслуговування користувачів через мережу онлайн та доступу до електронних аналогів книг. Сьогодні Наукова бібліотека УжНУ простує в ногу з часом, запроваджуючи низку інновацій в практику своєї роботи. Наш лозунг: «Користувач понад усе! Його вимоги – наші плани!».

Серед інновацій:

  • розширення можливостей електронного каталогу;
  • створення електронних колекцій;
  • віртуальне пропагування своїх фондів;
  • підтримка наукометричних досліджень науки в університеті;
  • розширення можливостей дистанційного обслуговування користувачів та багато інших новинок.
  • Розкажіть, будь ласка, які переваги мають бібліотечні інтернет-послуги?

Марія Медведь: «Наша бібліотека кардинально змінила стратегію розвитку, взявши курс на модернізацію»– Ми розширили можливості доступу до фондів бібліотеки завдяки інтернету. Користувачі можуть, переглянувши електронний каталог, зробити замовлення книги. Це дає можливість дістати інформацію про наявність, місце зберігання примірника в бібліотеці. Після замовлення книга резервується й очікує читача (3 дні). Якщо ви на великій відстані від Ужгорода – теж не проблема! Можете замовити сканування видання або його частини, проте послуга платна.

Також ми пропонуємо безкоштовну послугу визначення індексу УДК, який дуже важливий для публікації у наукових виданнях. Онлайн можна вирішити питання заміни втраченої книги, або можна продовжити термін користування книгою.

Марія Медведь: «Наша бібліотека кардинально змінила стратегію розвитку, взявши курс на модернізацію»

Є й послуга замовлення тематичного підбору літератури. Потрібно лише надіслати на адресу бібліотеки назву теми та ключові слова до неї, і найкращі фахівці бібліотеки знайдуть потрібний матеріал. Наші працівники займаються й редагуванням списків літератури та іншими корисними науковцям послугами у впорядкуванні списків використаних джерел, стилів написання, бібліографічних описів видань та ін.

На сайті бібліотеки є рубрика «Науковцям». Це своєрідні корисні поради та підтримка для науковців вишу. Бібліометрика науки УжНУ – дослідження, які проводять власне бібліотекарі. Науку творять науковці, а аналізує публікаційну активність науковців – бібліотека. Ми створюємо рейтинг, який базується на тому, що 1600 викладачів мають наукові роботи. Для кожного викладача створено електронний кабінет, в якому акумулюється вся інформацію про праці вченого, його присутність в наукометричних базах у Scopus та Web of Sciance. Це згодом впливає на рейтинг науковця в університеті…

  • Як плануєте святкувати ювілей книгозбірні?

– Відзначати 75-річчя бібліотеки будемо дуже скромно – у онлайн-режимі. Маємо надію на вихід у світ нашого монографічного дослідження про бібліотеку, плануємо провести інтернет-конференцію «Нова модель інформаційного образу бібліотеки: зміна традиційного сприйняття її призначення та функцій», круглий онлайн-стіл «До 75-річчя Наукової бібліотеки Ужгородського університету».

Цього року книгозбірня вперше дістала запрошення від головної медичної бібліотеки України для проведення спільної міжнародної науково-практичної конференції. Керівництво вишу завжди підтримує всі починання своєї бібліотеки, в тому числі й проведення конференції. Маємо надію, що карантин завершиться і до УжНУ завітають понад 60 директорів наукових бібліотек вишів України та зарубіжжя.

Що ж, Медіацентр вітає Наукову бібліотеку УжНУ із 75-річчям. Бажає ще більше вдячних читачів, нових примірників необхідних видань, процвітання та сил для надважливої кропіткої (хоч нерідко недооціненої) роботи! 
Розмовляли Олександра Костьо та Ірина Неменуща
Відео 21 каналу до 75-річчя Наукової бібліотеки УжНУ

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.