Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

«Мукачівський замок потребує ґрунтовних археологічних досліджень» – історик Олександр Цільо

Олександр Цільо презентував історично-публіцистичну розвідку про старовинну фортецю

0 124
Олександр Цільо
Олександр Цільо
Мукачево і його замок мало досліджені. Книг, що розповідають про їхню історію вкрай небагато, – вважає науковий співробітник історичного музею Мукачівського замку Олександр Цільо. За прилавком «Кобзаря» учасник акції «Письменник за прилавком» презентував історично-публіцистичну розвідку «Мукачівський замок “Паланок”».

Книга містить коротку історію Мукачева, історичні нариси про замок «Паланок» та його найбільш відомих власників. Історію фортеці дослідник поєднав з легендами та народними переказами. У добре ілюстрованому виданні на читача чекають старовинні карти, листівки із зображенням фортеці, гравюри, які ще ніде не публікувалися.

«Я – публіцист, а не письменник. Взявся за це дослідження, коли, спілкуючись з людьми, зрозумів, що така книга потрібна. Нині на історію великий попит. Особливо людей цікавлять замки, бо вони таять у собі багато таємниць, мають особливий дух», – розповідає Олександр Цільо.

Над книгою дослідник працював три роки. Вивчав замкові документи, праці відомих авторів з історії міста та замку, починаючи від раннього середньовіччя до кінця XIX століття. Каже, деяка інформація публікується вперше. Зокрема те, що стосується господарської системи замку: опалення, водозабезпечення тощо.

«Мукачівський замок потребує ґрунтовних археологічних досліджень. Наприклад, у підземельній частині. Цим варто займатися, адже то наша історія. Та й для туристичної галузі краю буде не зайве», – зазначає автор.

«Мукачівський замок потребує ґрунтовних археологічних досліджень» - історик Олександр ЦільоМукачівський замок – одна з трьох стратегічних фортець на території Закарпаття. У XVIII ст. «Паланок» перетворився на одну з найстрашніших в’язниць (проіснувала майже сто років) у Європі, де в надзвичайно важких умовах утримували політичних в’язнів. Подорожуючи, в’язницю відвідав угорський поет Шандор Петефі. Тоді він написав у своєму щоденнику, що не став би пити вино з виноградних пагорбів фортеці, бо «все мені здавалося б, що це сльози в’язнів». Гнітючі враження поет втілив у вірші, присвяченому замкові. Цікаво, що 1805 року у «Паланку» від Наполеона переховували корону угорських королів.

«Зрозуміло, що замок не раз зазнавав руйнувань під час штурмів, але, хоч як би парадоксально це звучало, найбільших руйнувань він зазнав під час реставрації у 1970-их роках, – розповідає пан Олександр. – Тоді з фортеці зникло 100 вікон, 100 дверей, мармурові сходи, що вели з Середнього замку у Верхній. Є інформація, що вони десь у Санкт-Петербурзі. Здавалося б, мав бути контроль якийсь. Але ні, крали все, продавали. Були люди, які здоров’я втратили, намагаючись припинити цю “реставрацію”».

Дослідник дуже тішиться, що йому вдалося написати книгу, цікаву навіть дітям. Перевірено на внукові ☺. Саме цього пан Олександр і прагнув – широкого кола читачів.

Видання через невеликий тираж передовсім передали у книгозбірні області та за її межами. Книга цікава читачам, тож автор сподівається на додатковий тираж. Вторговані від продажу історичної розвідки кошти має намір спрямувати дітям, що постраждали від війни. До слова, під час презентації примірник книги Олександр Цільо передав і Науковій бібліотеці УжНУ.

Щодо творчих планів, то наразі дослідник працює над історією Мукачева чехословацького періоду. Каже, вже знайшов матеріали, які ще ніде не публікувалися. Тож на читачів чекає нова цікава історична розвідка. Натхнення автору!

Галина Кришінець
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.