Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

На філологічному факультеті вшанували пам’ять Бориса Галаса

Кафедра української мови УжНУ продовжує добру традицію зворушливих споминів про видатних мовознавців...

0 4 256
23 березня, в день 70-річчя відомого українського мовознавця Бориса Галаса, на філологічному факультеті УжНУ влаштували годину його пам’яті. У найбільшій аудиторії зібралися колеги, друзі, колишні студенти талановитого науковця, знавця українського словникарства та історії мови, високопрофесійного педагога. Таким залишився у спогадах Борис Кирилович. Він натхненно опрацьовував рукописні словники й глибоко вивчав лексико-семантичну систему української мови першої половини ХІХ століття. Його науковий доробок налічує понад 200 праць, а наукова монографія «Ф.С. Шимкевич як лексикограф і українське словникарство (кінець ХУІІІ – початок ХХ ст.)» стала вагомим здобутком сучасної української лексикографії.

На філологічному факультеті вшанували пам'ять Бориса Галаса Модерувала поважне зібрання завідувачка кафедри української мови професорка Наталія Венжинович.

Захід розпочався з хвилини мовчання за Борисом Галасом та загиблими в російсько-українській війні. Відтак присутні переглянули відео про мовознавця, створене з архівних фотографій – родинних і кафедральних. На них Борис Кирилович, сповнений сил і натхнення, у колі рідних, друзів, колег, студентів…

Юрій Бідзіля
Юрій Бідзіля
Іван Сабадош
Іван Сабадош

Декан філологічного факультету професор Юрій Бідзіля, присутній на заході, відзначив: «Ми знали Бориса Кириловича як визначного науковця, чудову, світлу людину. Його поважали колеги й любили студенти. На кафедрі української мови стало хорошою традицією вшановувати пам’ять видатних мовознавців. Важливо продовжувати її».

Професор Іван Сабадош під час свого виступу пригадав роки роботи з науковцем: «Мені довелося працювати з Борисом Кириловичем ще від самого його приходу на кафедру. Тоді тут працював його батько – Кирило Галас. У ті часи не можна було, щоб родичі разом працювали на одній кафедрі, тож Кирилу Йосиповичу довелося піти». Науковець висловив жаль щодо незавершеної монографії Бориса Кириловича «Українська рукописна лексикографія у зв’язку з процесами формування і розвитку нової української літературної мови (кінець ХУІІІ – поч. ХХ ст.)», адже вважає її визначною працею українського мовознавства. Професор висловив сподівання, що з часом вона побачить світ.

Доцентка кафедри української мови Галина Вовченко теж згадала знайомство з мовознавцем, приємні миті спілкування і співпраці: «Я впевнена, що в кращих світах Борис Кирилович має хорошу компанію з визначних мовознавців нашої кафедри, на жаль, також покійних».

Галина Вовченко
Галина Вовченко
Ганна Гецко
Ганна Гецко

З-поміж колишніх студенток, вихованок Бориса Галаса, на зустрічі була присутня Ганна Гецко, нині доцентка кафедри журналістики: «Бориса Кириловича я вважаю передусім своїм науковим наставником. Він відіграв важливу роль у моєму науковому житті. Я це глибоко усвідомлюю, адже пам’ятаю, як колись писала свої перші розвідки і як потім вийшло моє ґрунтовне комплексне дослідження у 2-х томах. У роботі над ним постійно допомагав Борис Кирилович». Науковиця згадує, що ніколи не чула від Бориса Кириловича відмов – він завжди знаходив час на зустріч чи розмову. І досі, коли виникають питання, хочеться порадитися з наставником, але, на жаль, такої можливості більше немає.

На події була, звичайно ж, і берегиня роду Галасів, вдова науковця, доцентка кафедри української мови Алла Галас. «Згадую, коли Борис Кирилович захворів, я забезпечувала всі дисципліни, які він викладав. У нього був авторський курс – «Історія рукописної лексикографії», і потрібен був новий лектор. Тоді Іван Васильович Сабадош сказав мені, що буде гріх не продовжити читати дисципліну, маючи вдома стільки пам’яток. На першій парі я ніяк не могла почати лекцію, ми разом зі студентами просто сиділи та плакали», – розповіла Алла Галас. Вона пригадала багато щасливих моментів зі спільного сімейного й кафедрального життя. Спогади, без сумніву, розчулили присутніх…

Наприкінці зустрічі завідувачка кафедри української мови Наталія Венжинович подякувала всім, хто прийшов ушанувати пам’ять Бориса Кириловича: «Я думаю, він тішиться, що ми всі зібралися й згадали про нього в ювілейний день народження. Він завжди буде в пам’яті тих, хто його знав, – студентів, колег, друзів. Він був прекрасним сім’янином, науковцем, педагогом. Це направду непересічна особистість, яка залишиться з нами назавжди».

Після цієї щемливої зустрічі колеги з кафедри української мови відвідали місце вічного спочинку Бориса Кириловича Галаса на Доманинському цвинтарі, поклали квіти на його могилу та помолилися за упокій його світлої душі.

Анастасія Лабик
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.