На ФІМВ провели студентську наукову конференцію з проблем російсько-української війни

Ініціювала конференцію професорка кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Неля Жулканич. Розпочали захід саме з її вступних слів з акцентом на проблематиці теми, підбадьоренням студентів та заохоченням до продуктивної співпраці й активних дискусій. Декан ФІМВ Віталій Андрейко підкреслив актуальність заходу, наголосив на важливості наукової складової у якісній підготовці здобувачів вищої освіти.

Модераторка студентської конференції голова СНТ «Кліо» Іванна Бабинець налаштувала команду доповідачів до організованих і впевнених виступів, відтак вправно керувала заходом.

На молодіжний науковий форум також запросили заступника декана з наукової роботи доцента Ігоря Шніцера та старшого викладача кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Юрія Ісака, який спеціалізується на тематиці російсько-української війни, тому після кожної доповіді студентів він звертав їхню увагу на ключові аспекти дослідницьої роботи, скеровуючи судження в продуктивне русло. Коректні зауваження й запитання викладачів, обмін думками стимулювали до полеміки, а дружня, робоча атмосфера сприяла логічним висновкам, що загалом неабияк допомагало в розкритті складної, різнобічної теми  російсько-української війни.

Першими виступили студентки ІV курсу Юліана Головко та Наталія Летка. Їхня тема «Причини та передумови початку російсько-української війни» становила собою місткий огляд передумов російсько-української війни. Дівчата вправно доповнювали одна одну, у супроводі презентації проаналізували причини початку масштабної війни, розглянули етапи політичних відносин, що врешті спровокували жахливий збройний конфлікт між державами.

Доречним продовженням теми став виступ третьокурсниці Галини Катрій «Початок повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 р.». Доповідачка поінформувала про етапи московитської інвазії, розглянувши хронологію подій з 24 лютого 2022 року. Не оминула увагою й відомості про ключові епізоди битви за Київ для усвідомлення того, якою ціною столиця України витримала удари ворожих військ.

Відтак студентка ІІІ курсу Руслана Суходольська в доповіді «Звільнення Київщини: перший крок до майбутньої перемоги над російськими загарбниками» наголосила на значущості битви за Київщину – одної з ключових подій у ході широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Студентка відзначила, що героїчна оборона Києва та звільнення Київщини показали не лише нашому народу, а й усьому світові, що Україна може перемогти в цій війні.

Продовжив тему героїчного міста й другокурсник Михайло Лендел. У його доповіді «Битва за Маріуполь: повторення трагічного досвіду під Крутами» розкрито етапи оборони міста, яке гідно трималося 86 днів. Також промовець означив негативні наслідки цієї сторінки війни, що відобразилися на долі наших захисників, котрі мужньо трималися до останнього.

Про важливість звільнення Херсона для піднесення морального духу нації, а також про реакцію на цю подію світу, підготували свій виступ четвертокурсниці Іванна Яник та Владислава Бисага. Доповідачки показали вагоме значення цієї операції української армії, адже саме поразка на Херсонщині стала для окупантів болісним військово-політичним ударом, що зганьбило їх імідж. Натомість для українців звільнення міста стало незабутнім святом. Дівчата показали зворушливе відео і презентацію, що допомогло глядачам зосередитися.

Таким чином, доповіді попереднього блоку учасників конференції сконцентрувалися довкола питань про передумови і причини російсько-української війни, етапи протистояння, битви за окремі міста й області України, реакцію громадськості на воєнні події в Україні.

Своєю чергою, студенти IV курсу Валентин Некречій, Гліб Волков та Антон Гал підготували доповідь про «Роль інтернаціональних та нерегулярних військових формувань в російсько-українській війні 2022–2023 рр.». Мета командного виступу полягала в тому, щоб висвітлити роль іноземців у російсько-українській війні, показати, що їх спонукає ставати на бік нашої держави, в чому виявляється їхня діяльність.

Привернула увагу глибока тема «Війна очима дітей: крізь біль та сльози», яку обрала п’ятикурсниця Юлія Зубова. Юлія, доклавши чимало зусиль, зібрала розповіді від дітей з декількох міст, які постраждали від війни. За допомогою відеоматеріалів показала трагедію теперішніх часів, коли ще навіть не встановлено точної цифри постраждалих і депортованих від початку війни дітей. Тема близько торкнулася серця кожного…

Про «Роль жінки в сучасній російсько-українській війні» доповідала студентка III курсу Тетяна Мотрунич. Мужність, стійкість та самовідданість жінок, які захищаюють свою країну на фронті й роблять значний внесок у перемогу над окупантом, надихають не лише українців, а й весь світ. Студентка відзначила позитивні тенденції змін стосовно дотримання прав жінок, які перебувають у складі війська. Це серед іншого засвідчує й відхід ЗСУ від консервативних нормативів радянських часів і наближення до стандартів НАТО.

Говорячи про політичні, соціальні, військові аспекти, під час конференції не оминули й питань культури – об’єднувального фактора для українців, джерела сили та натхнення, а також інструмента протидії російській пропаганді.

Третьокурсниця Мирослава Могорита влучно дібрала тему «Знищення української культури як ключовий елемент російської агресії», через яку намагалася донести до аудиторії, чому російським окупантам так важливо переконати світ у тому, що Україна не є унікальною й окремою культурою. Доповідачка наголосила, що російська агресія має різноманітні прояви, серед них і різні культурні маніпуляції, щоб підірвати національну свідомість людей. Було доречно наголошено, що нищення нашої культури росією – це наслідок історичних процесів, які тривали сотні років, також було запропоновано заходи, які можуть завадити процесу руйнації.

Продовжила розгляд культурного сьогодення України студентка III курсу Надія Роуканич в доповіді «Мистецтво як віддзеркалення дійсності України з часів повномасштабного вторгнення». «Настрої суспільства, рухи супротиву, революції були подіями в історії, які документуються сухими фактами, якраз всю вікову спадщину ми можемо побачити через творчість, яка в наш час має можливості існувати у множинних варіаціях», – акцентувала доповідачка. За допомогою презентації студентка ознайомила присутніх із жанрами мистецтва, що розвиваються в умовах війни, у яких можна побачити віддзеркалення цієї дійсності, передати настрої суспільства.

Завершили конференцію блоком щодо загального становища України у міжнародному просторі під час російсько-української війни.

В центрі наукових зацікавлень третьокурсниці Катерини Шишканинець була «Реакція світових лідерів на російсько-українську війну(2014–2022 рр.)». У виступі чітко охарактеризовано, як представники багатьох держав і міжнародних організацій висловили свою позицію після вторгнення військ рф на територію Кримського півострова, показано їхні настрої після 24 лютого 2022 р. Доповідачка порівняла реакції, процитувала позиції європейських політиків. У підсумку зазначила, що повномашстабна агресія російських військ у 2022 р. викликала набагато виразніше засудження з боку світової спільноти, ніж анексія Криму й військова інтервенція на Донбасі в 2014–2015 рр.

Доповідь студентів IV курсу Іванни Бабинець та Василя Лазарчика була присвячена «Трансформації політики ЄС з 2022 р.» Автори висвітлили відносини між Україною та Європейським Союзом, започатковані ще в грудні 1991 р., показавши 2022 рік як поворотний у переговорах. Проаналізували складнощі на шляху до членства у Європейській Унії та окреслили кроки, які вже зробила наша держава до євроінтеграції. У презентації доповідачі представили 35 розділів законодавства ЄС, яким має керуватися Україна, щоб стати повноправним членом Євросоюзу. Студенти дійшли висновку, що безумно позитивним явищем є надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, проте варто пам’ятати, що, за оцінками дослідників, сам вступ можливий не раніше 2030 р. Не варто забувати й те, що вступ до ЄС не є кінцевою метою – для України важливі реформи й досягнення добробуту в державі.

Четвертокурсниці Ніна Воробканич і Марина Геревич представили тему «Гуманітарна допомога в контексті російсько-української війни: досягнення та виклики», у якій охарактеризували масштаб гуманітарної катастрофи в Україні, допомогу країн ЄС як жест важливої та необхідної реакції для нашої країни. Дівчата проінформували, які країни Євросоюзу надають нам гуманітарну допомогу, враховуючи підтримку біженців та спектр військових постачань.

Конференцію завершили взаємною подякою викладачів, студентів і всіх присутніх, хто долучився до заходу. Форум дав можливість у товариському колі обговорити серйозні й важливі теми з наших реалій, корінням яких є російсько-українська війна 2014–2024 рр. Конференція, без сумніву, допомогла піднести обізнаність у тематиці, згадати про наші воєнні звитяги, замислитися про дальші перспективи країни, підбадьорити дух і віру в перемогу.