На хімічному факультеті встановили пристрій для контролю стану повітря в Ужгороді
З представниками соціально відповідального бізнесу вже домовлено про ще 5 таких приладів по місту, щоб контролювати стан повітря у різних районах й аналізувати дані
Проєкт «Ужгороде! Дихай на повні груди!» від ГО «Міжнародний інститут міждисциплінарних інноваційних досліджень» (МІМІД) ініціювали доцентка кафедри екології та охорони навколишнього середовища, заступниця декана хімфаку й за сумісництвом директорка Центру міждисциплінарних досліджень УжНУ Світлана Делеган-Кокайко та аспірантка кафедри Емілія Глюдзик. Зі слів Емілії, пані Світлана активно відгукується на студентські ініціативи й усіляко їх підтримує та допомагає втілити. Спільний задум реалізували у рамках пітчингу молодіжних ініціатив при Ужгородській міській раді.
«Географічно Ужгород розміщений у низовині, і видування повітряних мас немає. 80 % днів на рік у нас штиль – без вітру, – пояснює Еміля Глюдзик. – Так, у нас нема заводів. Найбільшими забруднювачами повітря в Ужгороді є автомобілі. За статистикою, кожен третій ужгородець має автомобіль. І для нашого невеликого міста це дуже багато. А оскільки вітру нема, то й повітряні маси від згоряння пального зависають над містом».
Для розв’язання проблеми й поліпшення ситуації науковиці реалізували проєкт, у рамках якого провели пізнавально-інформаційні онлайн- та офлайн-заходи у школах. Зокрема в Ужгородській спеціалізованій ЗОШ I–III ст. № 2 з поглибленим вивченням окремих предметів мали заняття з п’ятикласниками. А у спеціалізованій ЗОШ I–III ст. №4 спілкувалися з учнями 10–11 класів. Дітям роз’яснювали, як діяльність кожної людини впливає на довколишнє середовище, здоров’я, та як мінімізувати негативні наслідки.
«Як цьому запобігти? Пересісти на велосипеди, користування громадським транспортом, пересуватися пішки, не спалювати сухостої та сміття, – стверджує Емілія. – Крім того, важливе зрошення території, збільшення кількості зелених насаджень, грамотна побудова інфраструктури – має бути простір між будинками для руху повітря. Наприклад, як на проспекті Свободи».
На реалізацію проєкту активістки отримали з міського бюджету 14 тисяч гривень. Їх використали на роздаткові матеріали та сувенірну продукцію, а також техзабезпечення пізнавально-інформаційних заходів та послуги з програмного забезпечення й монтажні роботи.
Основна частина проєкту – встановлення приладу громадського контролю за станом повітря на базі хімічного факультету. Сприяв цьому й декан підрозділу Василь Лендєл. Прилад встановили у співфінансуванні із ГО МІМІД. Його вартість – у межах 8 тисяч гривень, і це розробка українських студентів.
«Прилад робить заміри 24\7 через інтернет. Визначає 11 параметрів, як-от: рівень пилу, формальдегіди, вуглекислий газ, радіація, температура, вологість, атмосферний тиск тощо. Він уможливлює громадський контроль якості повітря і за потреби – реагування. Наявні в Ужгороді станції роблять заміри 4 рази на добу і лише в будні. До того ж, їх дані ми отримуємо постфактум наприкінці місяця. А така інформація особливо актуальна для чутливих людей – астматиків, алергіків тощо. Вони можуть обмежити перебування на вулиці, щоб не наражатися на небезпеку», – наголошує Емілія Глюдзик.
Зі слів Емілії, такі прилади вже є у різних містах України – Києві, Львові, Івано-Франківську, Запоріжжі тощо. На Закарпатті нині їх 3. Крім Ужгорода, – у Перечині та Мукачеві. Хоч аналога ужгородському в області немає.
Також активістка каже, що вже є домовленості з представниками соціально відповідального бізнесу щодо встановлення ще 5 таких приладів по місту. Таким чином можна буде контролювати стан повітря у різних районах і аналізувати дані.
Актуальну інформацію можна відслідковувати на всеукраїнському сайті та у мобільному додатку Eco-City.