На Закарпатті запровадили інноваційні підходи для ментального відновлення й реабілітації українців

Про початок програми «Швидке одужання», її особливості розповіли 17 жовтня під час пресконференції директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОВА Анатолій Пшеничний; докторка біологічних наук, професорка, завідувачка кафедри медико-біологічних дисциплін УжНУ, директорка НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ, радниця ректора з інновацій, співзасновниця ТОВ «Едієнс» Надія Бойко; лікарка-неврологиня, асистентка й аспірантка кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ Яна Дмитренко та кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології УжНУ Костянтин Борщ.

За словами Анатолія Пшеничного, ментальне відновлення в умовах війни складніше, ніж фізична реабілітація. Програма «Швидке одужання» є дуже потрібною і своєчасною, до неї залучені різні фахівці, а метою є надання допомоги всім, хто страждає через психологічні проблеми.

«Сьогодні немає людини, якої не торкнулася б війна. МОЗ змінило підхід до реабілітації. Тепер застосовується мультикомплексний підхід, що передбачає доказову медицину із залученням команди фахівців. 8 медичних закладів області сьогодні законтрактовано на реабілітацію, тут її можна постійно пройти. Амбулаторну допомогу надають 11 закладів. Наша стратегія і бачення – щоб людина могла скористатися реабілітаційними послугами в кожній кластерній лікарні. Я вдячний науковцям, які допомагають виконувати роботу, котру не можна виміряти кількісними показниками поки що. Сьогодні зустрічаємося малими групами з фахівцями, а на виході, впевнений, будуть тільки позитивні результати. Закликаю всіх, хто може допомогти медикам, до співпраці, порозуміння. Наслідки війни, на жаль, ми відчуватимемо десятки років», – розповів очільник департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної військової адміністрації.

Когортне дослідження, яке ініціювала команда науковців під керівництвом Надії Бойко, спрямоване на розвиток і впровадження дієвих підходів до аналізу й корекції мікробіому людини для розв’язання актуальних для України проблем раннього діагностування, профілактики та лікування посттравматичних стресових розладів.

НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ є інституційним членом Європейської превентивної, прогностичної, персоніфікованої медичної асоціації (ЄПМА). Вона впроваджує персоніфіковані підходи, які доповнюють доказову медицину. Це зумовлено тим, що кожен із нас індивідуальний, тож методи лікування, які допомагають одному пацієнту, іншому можуть не допомогти. Щодо психологічного здоров’я, виклики є ще більш серйозними.

Науковці УжНУ вже близько 10 років працюють із проблематикою, що пов’язана з упровадженням персоніфікованої медицини,  зокрема досліджують профіль пацієнта, у межах якого – і мікробіом людини.

«Інноваційні дослідження засвідчують, що композиція мікроорганізмів конкретної людини строго індивідуальна. Перший крок у програмі, яка є справді інноваційною, – це оцінка індивідуальної мікробіоти пацієнтів і створення їх характеристичних профілів. Однак визначити профілі недостатньо, потрібно вміти допомогти – сприяти одужанню. Ми співпрацюємо з різними фахівцями в УжНУ і за його межами, а також можемо спрямовано коригувати мікробіом. Прогнозована корекція провадиться на засадах 3P-медицини з урахуванням особливостей індивідуального харчування, рекомендованої фізичної та реабілітаційної психологічної активності, обчислених за розробленим нами авторським алгоритмом», – розповіла Надія Бойко.

У дослідженнях мікробіоти, виконаних науковцями в різних країнах, підтверджено, що в організмі людей є певні ізольовані мікроорганізми, які пов’язані з депресією, тривожністю, – своєрідні маркери. Наприклад, ізраїльські вчені нещодавно виокремили зі слини 200 обстежених ветеранів з посттравматичним синдромом одні й ті ж сигнальні мікроорганізми. Фахівці з УжНУ вже почали роботу з пошуку таких сигнальних мікроорганізмів в українських військових. Працюватимуть і з цивільними.

«Програма «Швидке одужання» полягатиме в тому, що, маючи технічні умови, інноваційні підходи, напрацьовані авторські біопрепарати, можемо скорегувати мікроорганізми. Іншими словами, коригуючи кишечник, слину, можемо поліпшити психологічне здоров’я й допомогти одужанню. Іноді саме ментальні проблеми сповільнюють одужання. Програма «Швидке одужання» вже почалася, ми знайшли підтримку в ОВА, маємо доступ до клінік, пацієнтів. У нас відібрані перші 10 зразків. Це тривале дослідження, бо саме психологи, психотерапевти мають виконати оцінку психоемоційного стану. Плануємо дослідити велику кількість людей, щоб виявити і валідувати мікробні маркери й скоригувати їх», – пояснила директорка НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок УжНУ.

Дослідження в рамках програми «Швидке одужання» розпочали на базі Ужгородської міської багатопрофільної лікарні. Тут ставлять на ноги пацієнтів з різними проблемами, травмами, зокрема військових. Наразі розробили критерії, за якими відбирають пацієнтів. За словами Яни Дмитренко, метою дослідження є виявлення взаємозв’язку між когнітивними порушеннями, тривожно-депресивними розладами та ПТСР і наявністю патологічного мікробіому в кишечнику, оцінка можливості корекції цих розладів. У дослідженні беруть участь люди, які страждають від тривоги, депресії, ПТСР, таких людей досить багато, на жаль.

Костянтин Борщ пояснює, що одним із завдань у рамках програми «Швидке одужання» є зрозуміти взаємозв’язок психологічного й соматичного станів: «Концепція програми полягає в тому, що через спрямовану корекцію мікробіому досягається більш ефективне лікування і більш швидке одужання осіб із симптомами посттравматичного синдрому. Корекція мікробіому буде поліпшувати здоров’я. Тепер збільшується кількість різних ментальних порушень, зокрема ПТСРи явні й приховані. Тож будемо проводити панельне і шкаловані дослідження психоемоційного стану і до того ж оцінювати стан мікробіому до вживання фармабіотиків і після».

Мета в межах програми полягає не в створенні нових чи просто реалізації наявних фармабіотиів, біопрепаратів нового покоління, а в успішній, спрямованій, прогнозованій корекції мікробіому, зокрема й методом виправлення харчування. Буде індивідуальний підбір препаратів фармабіотиків, за допомогою яких можлива корекція тривожно-депресивних розладів. У дослідженні візьмуть участь реальні люди, які страждають від тривожно-депресивних розладів, панічних атак, ПТСР та інших психосоматичних розладів.

«Наше завдання – так скорегувати мікробіом, щоб він забезпечував і стимулював швидке одужання. Оскільки це клінічне дослідження, в нас буде і група плацебо. Сподіваюся, за допомогою ВООЗ і через МОЗ напрацюємо наш протокол сприяння швидкій реабілітації пацієнтів. Це програма максимум. Програма мінімум – допомогти пацієнтам уже сьогодні», – підсумувала Надія Бойко.

Варто додати, що в межах програми виконують й дисертаційні дослідження: «Особливості фармакодинамічних та фармакокінетичних реакцій застосування новітніх біопрепаратів для корекції постравматичних розладів» (Іван Липей, асистент і аспірант кафедри медико-біологічних дисциплін, зав. аптекою УжФАРМА) та «Вплив психоемоційного стану на захворювання нервової системи» (Яна Дмитренко, лікар-невролог, асистент та аспірант кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ).