Наукові горизонти ХХІ століття: рада молодих учених УжНУ спільно з партнерами організувала масштабну міжнародну конференцію

Співорганізаторами заходу стали наукові установи з Польщі, Угорщини й різних міст України: University of Public Service (Будапешт, Угорщина), University of Bialystok, Faculty of Education (м. Білосток, Польща), Державна наукова установа УкрІНТЕІ, Польська асоціація аспірантів, рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, ГО «Карпатські обрії», а також ради молодих вчених українських університетів. Голови РМВ різних факультетів УжНУ увійшли до оргкомітету.

Відкрили конференцію проректор УжНУ з наукової роботи Іван Миронюк, представниця Польської асоціації аспірантів Олександра Левандовська, а також голови рад молодих учених: при Міністерстві освіти та науки України – Олеся Ващук, УжНУ – Тарас Гряділь, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Т.Г. Шевченка – Олена Тригуба. Вітали організаторів із важливою подією, яка збіглася з днями науки, наголосили на значенні зв’язків, кооперацій, майбутніх досліджень, які можуть відбутися після таких заходів.

На пленарне засідання, яке модерував Тарас Гряділь, запросили дослідників із різних галузей.

Андрій Хорольский з Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України говорив про створення й просування цінностей в соціальних мережах, зокрема популяризацію наукових досліджень. Серед іншого наголосив, що для створення цінності потрібно мати ідею, а після опитування, комунікації з цільовою аудиторією можна зрозуміти, чи варто цю ідею масштабувати. Сам Андрій Хорольський у соціальних мережах активно просуває інформацію можливості для молодих вчених України.

Особливу увагу привернула доповідь доцентки Харківського педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Тетяни Коптєвої  про зміну ландшафтів в умовах російсько-української війни. Доповідачка пояснила, чим загрожують хімічні, фізичні, механічні пошкодження, зокрема замінування території, потрапляння боєприпасів, ракет до ґрунту. «Масовані безперервні артобстріли найбільш руйнівні для довкілля. Одним із чинників цього є ударна хвиля, яка порушує ґрунтовий покрив, флору, фауну, мікроорганізми. Руйнується тонкий шар гумусу – найбільш родючого. Порушується і рівень грунтових вод. Після звільнення територій доведеться розпочати оптимізацію, рекультивацію земель, засаджувати пошкоджену землю рослинністю. Ми повинні говорити про це, об’єднуватися з іншими фахівцями, щоб допомогти Україні», – зауважила Тетяна.

Президент ГО «Інститут відкритої науки та інновацій», доцент Національного університету «Львівська політехніка», співголова Національного осередку CoARA в Україні Олександр Березко говорив про реформу оцінювання наукової діяльності в Україні. Під час дискусії спікер відповідав на гострі питання щодо наукометричних індексів, питань захисту інтелектуальної власності в умовах відкритої науки.

Впровадження принципів відкритої науки в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору – предмет наукових зацікавлень Оксани Двигун, державної експертки експертної групи з питань стратегування та інтеграції до європейського дослідницького простору директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України. У дискусії з нею намагалися знайти відповіді на питання щодо інтеграції вчених України у післявоєнній відбудові, можливість зменшення бюрократичних перепон під час працевлаштування осіб, які здобули науковий ступінь за кордоном і в майбутньому прагнутимуть працювати в ЗВО України. Ішлося також про членство України в низці наукових професійних товариств, що збільшить можливості для співпраці науковців нашої країни та їх інтеграції в європейський дослідний простір.

Завідувачка сектору ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» Анна Яцишин представила доповідь про наукову і науково-технічну експертизу. Зазначила, що в контексті євроінтеграції виникають проблемні питання, є певні розбіжності в законі. Наприклад, питання наукового рецензента не окреслено, нечітко визначено. Питання відкритої науки зобов’язує молодих вчених розширювати сфери досліджень, розглядати матеріали з суміжних галузей. Пані Анна запросила присутніх вступити до спільноти експертів і підвищувати свою кваліфікацію.

Про досвід інтернаціоналізації вдома розповіла Антоніна Булина – заступниця керівниці відділу міжнародних зв’язків Ужгородського університету. Нині в УжНУ є різні програми мобільності, освітні молодіжні проєкти, тривають віртуальні обміни. Навіть недосконала англійська не є перешкодою, адже толерується й багатомовність. Під час обмінів студенти можуть використувувати рідну мову і знайти порозуміння в колективі. «Інтернаціоналізація має відбутися на рівні особистості. Це навичка, яку варто допомагати розвивати через інтердисциплінарність, через співпрацю, а не конкуренцію», – наголосила представниця відділу міжнародних зв’язків.

Ще одна доповідь про закордонні можливості для молоді була в Ксенії Чумакової – доцентки, національної експертки програми Erasmus for Young Entrepreneurs. Спікерка розповіла про особливості програми Erasmus for Young Entrepreneurs.

Науковця Аліна Кривобокова представляла на конференції дві установи – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди та Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Під час доповіді спростувала міфи про Scopus, мовляв, це винятково платні журнали і публікуватися в них дорого. В умовах війни іноземні дослідники нерідко запрошують українців до співпраці, і такому разі публікація безкоштовна. Також варто пам’ятати, що авторитетні журнали не вимагають оплати наперед.

Голова РМВ УжНУ Тарас Гряділь на пленарному засіданні презентував доповідь про міждисциплінарні дослідження в еру генеративного штучного інтелекту, розповів про новації та небезпеки, пов’язані з ШІ, та їх особливу цінність у рамках політики відкритої науки.

Також учасники почули виступ доцента Школи бізнесу Долана, директора Центру прикладної етики Патріка Дж. Вейда в Університеті Ферфілд у Коннектикуті (США) Давида Шмідта. Його доповідь стосувалася етики конструктивних аргументів. Проблеми щодо етичних питань у наукових дослідженнях обговорювали в дискусії.

Уже традиційно в межах конференції відбувся круглий стіл «Перспективи молодіжної та відкритої науки в Україні». Його модерував голова РМВ УжНУ Тарас Гряділь. Разом із доценкою кафедри соціології і соціальної роботи Русланою Джуган він презентував результати опитування молодих учених Ужгородського університету, проведене протягом року. Питання, які містила анкета, неодноразово обговорювали на засіданнях ради молодих учених УжНУ.

Під час опитування намагалися з’ясувати актуальні проблеми молодих дослідників, тож запропонували відкриті й закриті питання. Зокрема з’ясували, що більшість молодих учених має дохід від 5 до 10 тисяч гривень. Найсуттєвішою перешкодою для виконання досліджень, на думку респондентів, є брак фінансування і партнерів. Важливо, що молодь знає про РМВ в УжНУ, Наукове товариство студентів та аспірантів, переважно ознайомлена зі своїми правами й можливостями. Частина запитань стосувалася комунікації в наукових колах, реєстру науковців. Також запитували про психологічний стан під час війни. Молоді вчені відповіли, що заважає в роботі брак бажання, мотивації, підтримки, фінансування, неможливість відвідувати закордонні конференції.

Руслана Джуган наголосила, що дослідження не репрезентативне, а пілотне, яке можна спостерігати в динаміці. У майбутньому планується залучити більшу кількість молодих учених. Тож цього року опитування продовжать і згодом порівняють результати.

Актуальною і цікавою (що стало зрозуміло з кількості запитань) була доповідь завідувачки відділу супроводу разових спеціалізованих вчених рад Маріанни Кайли про особливості здобуття наукового ступеня доктора філософії в умовах війни. Вона зауважила, що процес ускладнився, з одного боку, а з іншого – система стала відкритою. Тобто всі матеріали тепер є у відкритому доступі, всі вони мають бути обґрунтовані статтями, стосуватися тематики дисертації.

Запитання до пані Маріанни звучали переважно про вимоги до експертизи учасників захисту, потенційний конфлікт інтересів, а також використання електронних ключів, обмеження часу для процесу захисту, який потрібно розпочати за 9 місяців до закінчення аспірантури. Тим, хто не встиг захиститися, надається право повторного вступу до аспірантури, проте вже на платній основі. Також учасники круглого столу ділилися досвідом захисту за старими й новими вимогами, відзначали актуальність круглого стола.

Крім того, молоді вчені дискутували про кількість і якість наукових досліджень. Доцент кафедри філософії, голова РМВ Юрій Ходанич вступив із доповіддю, в якій озвучив актуальні проблеми молодих дослідників, зокрема гуманітарних галузей. Вважає, що наукою цікавиться дедалі менше людей через серйозні вимоги, тиск керівників, зокрема про кількість публікацій, що заводить науковців у глухий кут, відтак наука перетворюється на комерцію, а кількість не переходить у якість. Переконаний, що і студентські наукові товариства мали б бути ефективніші, адже подеколи вони є тільки інструментами, засобами, щоб університет був представлений на гідному рівні.

Опонувала Юрію Анна Яцишин, яка вважає, що проблем не уникнути, але вони не мають бути приводом відмовлятися від науки: «Як на мене, наше завдання як дослідників – допомагати молоді психологічно відновлюватися, тримати педагогічну рівновагу, не спонукати людей до виїзду з країни».

Сподіваємося, озвучені проблеми поступово вдасться вирішити й дослідники будуть мотивовані у своїй роботі.

Учасники конференції продовжили роботу в секційних засіданнях, частина яких відбулася в перший і другий день форуму. Керували засіданнями голови РМВ різних факультетів УжНУ, дискусії були плідними й перспективними.

За результатами конференції готують збірник матеріалів. Доповіді перевіряє, готує верстку й формує збірник загалом Оксана Адамчо, секретар ради молодих вчених УжНУ. До роботи над частинами збірника залучені керівники відповідних секцій. Також усі учасники конференції отримають сертифікати.

Назад 1 з 9 Вперед

У науці вкрай важлива підтримка, мотивація і, звісно, пристойне фінансування. Серед молоді і старших дослідників завжди будуть ті, які більше тяжіють до наукової діяльності, і котрі менше. Однак розуміння проблем і шляхів вирішення, використання можливостей співпраці та якісна комунікація допомагають долати труднощі, досягати результатів. Тішить, що наукові контакти зміцнюються і під час таких міжнародних наукових конференцій, зокрема у період воєнного стану.