Науковці УжНУ і лікар-практик підготували посібник про те, як поліпшити якість життя й сповільнити старіння

Робота над посібником тривала близько двох років, а спонукала до неї – відсутність спеціалізованої літератури українською мовою. Книга важлива й актуальна: студенти-біологи вже з вересня вивчатимуть за нею дисципліну «Біологія людини з основами геронтології», студенти-фармацевти – «Геронтологію». Буде корисна і для студентів-медиків, які обрали спецкурс «Доказова й персоніфікована медицина».

Навчальний посібник складається з 11 розділів. Наприкінці представлено лабораторний практикум, перелік контрольних запитань. Кожна лабораторна робота містить питання теоретичної підготовки та ситуаційні задачі. У списку використаних джерел уміщено актуальні дослідження, найновіші зарубіжні публікації, переважно англійською мовою. Посібник побачив світ у видавництві УжНУ «Говерла» та рекомендований до друку Вченою радою вишу.

Тривалість і якість життя залежить від середовища проживання

Кожна з авторок працювала над певними розділами посібника. Так, Людмила Симочко висвітлила вплив екологічних умов, основних складових навколишнього середовища на якість життя та процеси старіння людини тощо, закцентувавши увагу на епігенетичних факторах. Надія Бойко працювала над розділами, в яких представила основні аспекти персоніфікованого харчування, нутріоміки та метаболоміки. Римма Конар приділила значну увагу загальним питанням геронтології, а також теорії старіння; описала проблематику мультиморбідності, діагностики захворювань у людей похилого віку та основні підходи щодо їх лікування.

Доцентка кафедри ентомології та збереження біорізноманіття біологічного факультету Людмила Симочко під час презентації розповіла, що навколишнє середовище значною мірою впливає на якість людського життя, може відтермінувати старіння чи навпаки – пришвидшити його. Цій проблемі приділено увагу в окремих розділах посібника. «Існує багато досліджень про зв’язок між онкозахворюваннями та забрудненням атмосферного повітря, ґрунту, водних об’єктів. Якщо порівнювати Закарпаття з іншими областями, варто зазначити, що регіон не є промисловою зоною. Однак в Ужгороді маємо суттєву проблему з забрудненням атмосферного повітря. Це пов’язано не з діяльністю підприємств, а з великим транспортним навантаженням. Архітектура міста досить специфічна і саме місто знаходиться в западині, тому всі викиди від транспорту концентруються над ним. На жаль, Ужгород за атмосферним забрудненням є лідером серед інших міст України», – зазначила пані Людмила.

На старіння впливають 4 чинники: спосіб життя, генетика, фактори зовнішнього середовища та рівень медичного обслуговування

Лікар онколог-мамолог, кандидат медичних наук Римма Конар у навчальному посібнику зазначає, що старість та старіння – два різні поняття, оскільки старість – це певний віковий період життя людини, а старіння – руйнівні процеси, що можуть тривати і раніше того періоду, коли людина досягла старості. Тому є різниця між паспортним (хронологічним) і біологічним віком. Без сумніву, люди прагнуть ретардованого (уповільненого) старіння, однак дуже часто старість супроводжують одразу кілька захворювань, які можуть мати однакову причину і розвиток, що називається мультиморбідністю.

«У посібнику ми написали про те, як запобігти передчасному старінню, руйнуванню організму. Основні 4 чинники, що впливають на старіння, – це спосіб життя (впливає на 50 %); генетика (приблизно на 20 %); фактори зовнішнього середовища, а також рівень медичного обслуговування. Якщо взяти до уваги спосіб життя, варто пояснити формулу «7 С», складовими якої є сенс життя, спорт, сміх, сексуальна активність, сон, стіл (харчова поведінка людини), сім’я (не тільки оточення, а соціальна активність).

Геронтологія, як наука про старіння, на Закарпатті розвивається не дуже активно, але у світі – зовсім навпаки. Дедалі більшої популярності набуває поняття біохакінгу. Це ті механізми, які впливають на забезпечення профілактики передчасного старіння: правильно підібране харчування, спосіб життя, мікробіота. Біохакінг розвинений у Силіконовій долині. Стан здоров’я – одна із найулюбленіших тем ІТ-фахівців, які прагнуть забезпечити тривале якісне життя. Безумовно, старість буває різною. Можна жити довго, але мати цілий букет хвороб. Тому важливо дбати про профілактику, вести здоровий спосіб життя», – розповіла лікар онколог-мамолог.

Всі нозологічні стани людини є наслідком діяльності нашого мікробіому, тому він – ключовий фактор формування здоров’я людини

Науковець Надія Бойко під час презентації зазначила, що вдячна колегам, які спонукали до підготовки видання. Такий посібник, на її думку, написати непросто, оскільки дослідникам завжди бракує часу, а перфекціонізм є ще однією перешкодою і водночас – перевагою. Якщо автори прагнуть донести до читача нові віяння, тенденції в медицині, біології, геронтології, то зрозуміло, що одним виданням не обійтися, бо кожна тема вартує окремої книги.

«Своє завдання в межах посібника я бачила так, як і виконала: майже в кожному розділі адаптувала інформацію до новітніх тенденцій. Зокрема, це поняття і процес ініціації хронічного запалення, що лежить в основі виникнення неінфекційних – некомунікативних – захворювань і тих, які частково пов’язують зі старінням. Також старалася донести до читача сутність персоніфікованого харчування. Сьогодні існує багато інструментів нібито персоніфікованого харчування, які однак не враховають генетичних і «епігенетичних» відмінностей, тобто не базуються на справжніх профілях пацієнтів. В профілі особи основну роль відіграє мікробіота. Сучасні дослідження підтверджують, що часті патологічні стани і порушення здоров’я людини, і в першу чергу так звані соціальні хвороби, є наслідком діяльності нашого мікробіому, він є ключовим. На його формування впливають такі фактори, як харчування, навколишнє середовище, спосіб життя тощо. Це важливо розуміти з точки зору медицини 4Р: прогнозуюча, профілактична, персоніфікована та партисипована – тобто пацієнт-орієнтована. Принцип такої медицини контактує з формулою «7 С» та має прийти еволюційно на зміну доказовій медицині, але це не означає, що він перекреслює доказову медицину. Базується на доказових принципах, однак на абсолютно інших засадах індивідуалізації пацієнта. Сьогодні точно не можна сказати, що було б краще для населення в цілому чи міста Ужгорода зокрема, тому що кожен є індивідуальним. І сучасні комп’ютерні програми, наприклад, біохакінг, також починаються з вивчення індивідуальних профілів», – пояснює пані Надія.

Науково-дослідницьким і навчальним Центром молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок сумісно з компанією «Едієнс» упродовж 10 років напрацьовано все необхідне для створення унікального алгоритму з визначення персоніфікованих потреб. Серед напрямів, над якими активно працює Центр, є нутріоміка – наука про те, як компоненти продуктів харчування впливають на здоров’я людини, змінюючи експресію генів та структуру її геному через спрямовану корекцію мікробіому. Дослідники розробили композиційні бази даних їжі, які вже заплановані до впровадження Інститутом громадського здоров’я разом із УжНУ. Центр, що працює при університеті, був першим в Україні, який у рамках європейських проектів почав створювати національну базу даних їжі.

«Якщо ми говоримо про неінфекційні аліментарні хвороби, порушення мікро- та макроелементного складу, то ми чітко маємо розуміти, за допомогою яких продуктів харчування будемо ці порушення виправляти. Тому стратегія «від лану до столу» є дуже актуальною, для розуміння макро- та мікроелементний складу їжі, яку ми вживаємо. Відомості про вміст білків, жирів, вуглеводів, клітковини, вітамінів тощо для кожного продукту харчування мають бути в цій базі даних їжі.

Власне і про те, як у світі вже імплементується «здорове старіння», коротко описано в останньому підрозділі книги», – розповіла Надія Бойко.

Діяльність Центру спрямована на дослідження інструментів для попередження захворювань. Те, чим займаються дослідники, є важливим не тільки для України, а й цілого світу. Міністерство охорони здоров’я визначає такий напрям як найбільш актуальну національну ініціативу. Дослідниця Людмила Симочко, яка співпрацює з Надією Бойко, запевнила, що в НДНЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок проводяться такі потужні дослідження, котрі вартують не однієї книги. Тому наприкінці презентації прозвучала ідея підготувати ще одне видання про багаторічний доробок дослідників. А це означає, що співпраця науковців УжНУ та лікарів-практиків матиме продовження в майбутніх видавничих і не тільки проектах.