Перша домедична допомога під час війни: рекомендації Товариства Червоного Хреста для ужнівців
Подаємо найважливіше з тренінгу і сподіваємося, що на практиці такі знання вам не знадобляться
Тренінг для ужнівців та всіх охочих, між якими, до слова, були й внутрішньо переміщені особи, провела Маріанна Кожанова – тренерка з першої допомоги Школи першої допомоги Закарпатської обласної організації Товариства Червоного Хреста, заступниця командира загону швидкого реагування. А допомагали їй волотерки Іванна й Наталія.
Навіть якщо ви знаєте основні принципи надання першої домедичної допомоги зі школи чи університету, варто освіжити знання в пам’яті, оскільки медичні протоколи в Європі оновлюють що два роки. Звісно, пояснити всі критичні випадки під час двогодинного тренінгу неможливо. Тому обов’язково ознайомтеся з довідником Товариства Червоного Хреста – наприкінці тексту. А після перемоги України у жорстокій війні обов’язково запишіться на 6-годинні курси першої домедичної допомоги, які проводять в Ужгороді.
Послідовність першої домедичної допомоги
Перший крок – оцініть безпеку на місці події.
- Насамперед з’ясуйте, чи є загроза вашому життю на місці події? Якщо не будете дбати про себе, не зможете допомогти іншим, а станете наступним потерпілим.
- З’ясуйте, чи є довкола люди, які можуть вам допомогти. Одна пара рук – добре, але дві, три – краще. Оперативно запитайте людей, як їх звати, і попросіть допомогти.
- Оцініть, скільки потерпілих, і визначте пріоритет – кому допомогти спочатку. Першочергові випадки – це люди при свідомості. Рятуйте тих, у кому точно впевнені, що живий, і в кого небезпечний характер травм. Паралельно допомагайте тим, кого можна залучити до роботи та в кого паніка, однак немає загроз життю. Заспокоюйте їх і просіть долучитися до вас.
Другий крок – оцініть життєво важливі показники.
- Спробуйте заговорити з людиною – з’ясуйте, чи при свідомості вона. Голосно зверніться до неї: «Ви мене чуєте?!». Вона може відповісти або кивнути, подати інший знак. Якщо не кивнула, тоді може бути порушення слуху. Застосуйте тактильний жест – торкніться її плеча.
- Коли присідаєте біля людини, не забувайте про щит – підніміть коліно, закриваючи себе ним, руку витягніть. При цьому повторюйте питання: «Вам потрібна допомога?».
- Далі випитуйте максимум інформації в людини, щоб зрозуміти, як допомогти.
Якщо потерпілий не відповів на ваші запитання, потрібно перевірити ознаки життя. Більшість людей починають перевіряти пульс, але оновлений медичний стандарт говорить: хворобливий стан, температура повітря, ваш стан завадить визначити його або це триватиме довго.
На визначення життєво важливих показників потрібно витрачати не більше 10 секунд. Якщо дихання в потерпілого є, то й серцебиття теж. Правило таке: відчуваю, чую, бачу. Ви можете відчути тепло дихання, почути шум дихання і побачити, як піднімається грудна клітка. Але щоб зрозуміти це, потрібно спочатку відкрити дихальний шлях. Для цього: закиньте голову людини назад. У такому положенні відкривається повністю для виходу повітря й шуму дихальна трубка. Подивіться, чи вільна ротова порожнина. Нахиліться до рота й очима дивіться на грудну клітку. Маєте відчути тепло чи шум із рота, побачити, як піднімається грудна клітка. Якщо в потерпілого є сторонні предмети в роті, вийміть їх. Якщо це блювотні маси, застосуйте власний одяг для очищення. Це важливо зробити для того, щоб почути тепло і шум – з’ясувати, чи дихає людина.
Якщо ви побачили кровотечу, переходьте до її зупинки, а далі відкриваєте дихальний шлях, перевіряєте дихання. Про всі дії потрібно попереджати потерпілого.
Третій крок – викличте швидку за номером 103.
Четвертий крок – надайте першу допомогу.
Перший стан людини – дихання є, свідомість теж. Переверніть людину на бік, до себе – у бокове стабільно безпечне положення. Це потрібно робити в більшості випадків, за винятком поранення хребта. Закрийте людину термоковдрою, а також іншим одягом до приїзду бригади медичної допомоги.
Другий стан – дихання немає, людина без свідомості. За таких умов потрібно зробити серцево-легеневу реанімацію – непрямий масаж серця і штучні вдихи, якщо людина тепла й податлива. Робіть до того часу, доки не приїде швидка, доки людина не отямиться або доки маєте сили. 32 натиски зі швидкістю 100–120 разів на хвилину. За 1 секунду – 2 рази. На 32-му разі роблять вдих. Але тільки тим людям, яких добре знаєте, щоб не заразитися. Думайте про власну безпеку насамперед.
Особливість дитячої серцево-легеневої реанімації в тому, що в дітей спочатку зупиняється дихання, а не серце. Тому важливо розпочати серцево-легеневу реанімацію з вдиху. Поставте голову потерпілої дитини в правильне положення, відкрийте дихальний шлях. Робіть натиски на грудну клітку пальцями, якщо це мала дитина і її грудна клітка невелика.
Пам’ятайте: краще перетиснути, аніж недотиснути.
Як зупинити кровотечу
- Оцініть, зовнішня чи внутрішня, а також слабка чи сильна кровотеча.
- Зробіть прямий тиск на рану. Прикладіть долоню потерпілого до місця ураження. Не варто самому торкатися місця ураження. Подбайте про власну безпеку.
- Якщо рана забруднена, її промивають лише водою, не знезаражують. Коли знайшли ватний тампон, серветку, тканину, складену у валик чи будь-що інше, притисніть, зробіть пов’язку. Запам’ятайте, що в мирних умовах джгут не використовують, оскільки багато випадків неправильного накладання. Джгути і турнікети – для тактичної медицини у військових умовах.
Варто знати, що кульова рана – найчистіша. Бо куля проходить у тіло з величезною швидкістю і з високою температурою, тож є стерильною. За таких умов потрібно лише накласти пов’язку на кульове поранення і чекати швидку.
Наприкінці тренінгу з надання першої домедичної допомоги всі охочі могли потренуватися – зробити манекену серцево-легеневу реанімацію та ставили чимало запитань Маріанні Кожановій. Вона побажала всім ніколи не скористатися знаннями й наголосила, що з потерпілими потрібно поводитися так, як хочете, щоб поводилися з вами.
Довідник Товариства Червоного Хреста:
фото авторки, ілюстрації – з довідника