Першокурсники-психологи пройшли антистрес-тренінг від Центру інновацій та розвитку УжНУ
Почали зустріч із теми інвалідності та екологічного спілкування з людьми з інвалідністю. Альона Алмашій акцентувала на тому, що нам, як суспільству, потрібно вчитися комунікації з людьми з інвалідністю, адже внаслідок війни їхня кількість зростає в рази і прийняти себе у новому тілі надзвичайно складно. Тому потрібно добирати слова у спілкуванні, щоб додатково не травмувати співрозмовників і не провокувати в них неприємні відчуття і стрес.
«Незалежно від того, де ми прокидаємося, – чи у великому місті, де літають шахеди, чи у маленькому Ужгороді, де навіть тривоги звучать нечасто, – ми всі травмовані війною, – наголосила Марина Сташина-Неймет. – Коли нас застає така ситуація, ми відчуваємо перший вплив травматичної події. Стресу достатньо в нашому щоденному житті й потрібно вміти йому протидіяти. Саме для цього ми з вами сьогодні зібралися. Цей тренінг спрямований на те, щоб показати практики заспокоєння. Деякі з них можна зробити навіть у людному місці при стресі».
Марина Сташина-Неймет підібрала вправи з протоколу «4 стихії» – кожна відповідає стихії землі, води, повітря чи вогню. Студенти поділилися на групи та виконували вправи на зниження стресу.
Євгеній Пругло із Запоріжжя. Хлопець не раз бував у ситуаціях із підвищеним рівнем стресу, адже потрапляв під обстріли. Каже: «Я жив за 20 км від «нуля» – у с. Комишуваха Запорізької області. В мене були дуже стресові ситуації, коли насипали «Градами». Я сидів у підвалі, будинок сильно трясло. Саме дихальні практики мені допомагали. У моєму досвіді, крім зосередження на диханні, основне в дихальній практиці – це підкріплення її візуалізацією, самозаспокоєнням, самонавіюванням. Страх померти – дуже сильний стрес. І єдине, що мені хоч якось допомагало – це дихальна практика. Я намагався використовувати різні методи, але допомагало лише це».
«Як на мене, практики можна використовувати різні і це дуже індивідуально, – апелює Євгенії Анастасія Волосянко. – Кожному підходить щось своє. Так, у ситуації з обстрілом, думаю, що дихання справді єдине, що спрацює. Але ж бувають і інші ситуації: наприклад, тебе хтось образив. Тоді можна використати техніку метелика – поплескування себе по плечах».