Словакісти УжНУ організували онлайн-заняття про творчість письменниці Галямової
Модерувала й ініціювала зустріч лекторка словацької мови і культури Яна Кесселова. Долучилися також науковці, літературні критики, студенти, журналісти з Ужгорода, Києва, Львова, Дніпра, Кошиць і Братислави. Також у зустрічі взяли участь директорка Центру викладання словацької мови Studia Academica Slovaca при філософському факультеті Університету Коменського в Братиславі Міхаела Мошатьова та директорка Літньої школи Studia Academica Slovaca Яна Пекаровичова.
Маша Галямова (1908–1995) – визначна словацька письменниця, перекладачка, народна артистка Чехословаччини. Відома як авторка жіночої інтимної лірики. У творчості передавала нездійснене почуття кохання, подружнє щастя, біль за втратою чоловіка, а також у багатьох поезіях змальовувала природу Словаччини, зокрема Високих Татр, і враження від поїздки до Франції.
Івіца Гайдучекова з Університету Павла Йозефа Шафарика під час лекції розповіла про маловідомі сторінки з життя Маші Галямової, показала фрагменти публікацій у медіа про неї, а також цікаві архівні документи, що допомагають зрозуміти, чим жила письменниця.
Колегиня Івіци – Івета Бонова – докладно схарактеризувала творчість словацької письменниці, зокрема ліричні мотиви, художні образи, композиційні особливості ліричного триптиху. У центрі уваги були результати дослідження ритміко-інтонаційної будови віршів М. Галямової.
У поетичний світ Маші Галямової присутніх занурила доцентка Ужгородського університету Тетяна Ліхтей, яка не лише досліджує творчість словацької поетеси, а й перекладає окремі її вірші українською мовою. Пані Тетяна разом зі студентами кафедри словацької філології прочитали кілька поезій в оригіналі й перекладі.
До програми зустрічі долучилися й студентки 4-го курсу спеціальності «Словацька філологія». На початку Кароліна Бенк продекламувала вірш «Червоний мак». Софія Жупик обрала для декламації вірш «Дар», а Тереза Дідик — вірш «Балада». Поезії «Дар» і «Балада» в перекладах українською мовою представила Тетяна Ліхтей.
Сама поетеса Маша Галямова говорила про себе: «У свої вірші я вклала не лише шматочок, а все своє серце. Кожен вірш – то я сама. Я у цій поезії жила». У тому, що це справді так, ми переконалися з тих віршів й окремих поетичних рядків, які пролунали на згаданій лекції в рамках дослідження творчого доробку словацької поетеси.
Осіння зустріч про творчість Маші Галямової стала симбіозом результатів точних наукових пошуків, естетичного переживання поезії, що звучить словацькою та українською мовами, а також приємною зустріччю студентів і викладачів з України та Словаччини.