Випускниця філологічного зі Словаччини прочитала лекцію на рідному факультеті

Зустріч відбулася з ініціативи професорки Яни Кесселової і стала черговою в межах співпраці нинішніх студентів і викладачів з успішними випускниками кафедри, які працюють у галузі словакістики.

Присутніх слухачів, а серед них були студенти різних освітніх програм, вітав декан філологічного факультету професор Юрій Бідзіля: «Сьогоднішня зустріч показала, наскільки українці й словаки є близькими не лише в літературному контексті, а й насправді близькими у своїй долі, перетерпівши страшні трансформації у ХХ столітті». Окрім цього, відзначив якісну підготовку випускників кафедри словацької філології, подякував професорці Яні Кесселовій за організацію заходу.

Ольга Ньорба читала лекцію українською, щоб удоступнити розуміння для студентів без знання словацької, на яку перекладала вже Яна Кесселова.

За словами дослідниці з Інституту словацької літератури, період нормалізації в Чехословаччині після подій Празької весни 1968 року охоплює постокупаційний час, а в ширшому розумінні – 1970–1980-ті роки. За словами Ольги Ньорби, у Словаччині цей процес був значно «мʼякшим», ніж у Чехії, адже була укладена так звана «тиха угода», яка обговорювалася лише у вузьких колах працівників влади та окремими культурними діячами.

Література цього періоду перебувала під впливом «суспільного замовлення», яке просувало соціалістичний реалізм як обовʼязкову художню доктрину. Ці твори мали оспівувати соціалізм як спосіб життя, його найновіші перемоги й здобутки, плекати позитивне ставлення до праці, тому частим був образ трудівника, а незмінним аспектом – візія про «світле майбутнє». Однак саме в цей час жанр наукової фантастики став «жанром втечі», що дозволив авторам висловлювати субверсивні думки (ідеї, що ставлять під сумнів усталені порядки, норми, авторитети чи офіційні наративи. – Ред.), підриваючи офіційні уявлення про соціалізм, і уникати прямої цензури. Фікційний світ sci-fi надав авторам певний «безпечний простір» для критики, що маскувалася під фантастичні сюжети.

Ольга Ньорба виділила дві основні лінії sci-fi: алегоричну та сатирично-гумористичну. Навела приклад антиутопії – роман «Після» Альти Вашової (Alta Vášová) 1979 року, де світ після ядерної війни населяють лише роботи, що поступово засновують власну цивілізацію і досліджують причини загибелі людства. Щодо сатиричної лінії, навела як приклад роман Альфонза Беднара (Alfonz Bednár) «Za hrsť drobných (z rozvojovej planéty Tryfé)» (1981).

Спікерка підкреслила, що з другої половини 1980-х років науково-фантастична література зазнала значних трансформацій під впливом постмодернізму. Автори відходили від ідеологічної заангажованості, сприймаючи письмо як естетичну гру. Прикладом є збірка Петра Вала (Peter Valo) «Orgie bez Tibéria» (1989), де sci-fi мотиви пародіюються, а віра в науковий прогрес піддається сумніву через гумористичну гіперболу й карикатуру.

Підсумовуючи, Ольга Ньорба наголосила, що словацька sci-fi періоду нормалізації є відображенням суспільного настрою тих часів, слугуючи своєрідною маскою для критики. Жанр дозволяв авторам висловлювати свої незадоволення через алегорію, сатиру, уникаючи конфронтації з владою.

Лекція зацікавила присутніх студентів і викладачів філологічного факультету, адже дозволила поглибити знання про словацьку літературу й познайомитися з досвідом випускників, які досягли успіху в галузі словакістики.