Презентація нового роману Андрія Любки викликала аншлаг

«Музичність у назві дуже важлива, – пояснює Андрій Любка. – Пишучи, я старався укладати речення у музичні структури: починав із довших ускладнених речень, а потім вони розпадаються на каскади менших і зовсім коротких речень. Мені хотілося, щоб музика звучала. І це опера «Мадам Баттерфляй» Пуччині».

Книга про помсту, жанр якої автор називає антидетективом, а видавець – психологічним трилером, переносить читача на вулиці Ужгорода – саме тут, між БАМом і Кульком, розгортаються події роману.

«Ужгород – це моє місто, і я його найкраще знаю, воно живе в мені. Мені цікаво, чи прочитає цю книжку хтось із вулиці Керченської. Цікаво дізнатися, чи справді на цій вулиці живе суддя (тоді це буде 100-відсотковий збіг). І цікаво, чи прочитають цю книжку працівники, які сидять в офісі Інституту електронної фізики на БАМі. Описуючи перипетії, доводилося ходити між головними точками роману».

За сюжетом, спокійний плин життя головного героя, наче грім серед ясного неба, розриває звістка про смерть коханої – її збив п’яний суддя.

«Мені важливо було зрозуміти свого головного персонажа, втілитися у його свідомість, психічний стан. Зрозуміти його мотиви – чому він так робить. Зрештою, мені важливіше було написати роман про помсту: як герой переслідує суддю, стежить за ним».

Сказати однозначно, про що ця книга, – складно. Вона про кохання й сваволю, про безкарність та помсту, вона про людську натуру. Книга має свою мелодію й разом із тим грає на нервах читача – не дарма автор консультувався щодо її написання зі своїм другом-психіатром, який мав слово й на презентації.

Так, Юрій Бучок – лікар-психіатр, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ, зауважив: «Якщо ця книжка прочитаною лежатиме на тому столі, за яким сидить особа, що грається людськими долями, як китичками своєї суддівської мантії, якщо ця книжка лежатиме біля тої скульптурки спаплюженої, фінансово зґвалтованої, сліпої леді з терезами, то ми маємо майбутнє – кожен із нас і наша країна. Ця книжка дає більше складних запитань, ніж простих відповідей. Можливо, це і є проявом геніальності твору».

Докладніше про роман Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан» читайте в наступних публікаціях Медіацентру.