Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Проблеми румунських і ромських медіа обговорили на відділенні журналістики

У рамках проєкту «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи» молодь спілкувалася з Ельвірою Кілару та Мирославом Горватом

0 168
Кафедра журналістики УжНУ продовжує роботу над проєктом під егідою Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи». Днями в редакції газети «Погляд» відбувся тренінг і семінар за участю представників румунської та ромської громад Закарпаття – заслуженої журналістки, редакторки програм румунською мовою, нині – ведучої «Телекур’єру румунів» Ельвіри Кілару і депутата Ужгородської міськради, правозахисника ромської меншини, голови «Об’єднання ромів Ужгорода», тележурналіста Мирослава Горвата.
Ельвіра Кілару
Ельвіра Кілару

Ельвіра Кілару з часу свого переїзду на Закарпаття з Далекого Сходу працює в румунськомовній редакції колишнього обласного телебачення – сучасного регіонального суспільного мовника. У радянський період румунську мову забороняли, тому впродовж багатьох років була журналісткою молдавськомовної редакції, утім не визнавала розбіжностей між мовами, народами, виступала проти ідеологічного приниження румунів. Пані Ельвіра зауважує: румуни настільки прив’язані до своєї землі, традицій, звичаїв, що вони ніколи не асимілюються повністю. Вважають себе народом із 1000-літньою історією. Це дуже закрита спільнота, завдяки чому й зберігає свою ідентичність. Навіть її, румунку по лінії матері, лише через багато років співпраці закарпатські румуни почали називати «наша Ельвіра».

Журналістка переконана, що в Києві не зовсім усвідомлюють важливості редакцій нацменшин у структурі регіональних телеканалів, не мають стратегії розвитку й досі не створили нормальних умов для роботи. Сьогодні працівники румунської редакції стикаються з різними проблемами: браком транспорту, коштів на відрядження, тож доволі складно готувати оригінальний матеріал із румунських сіл, віддалених від обласного центру. Спільнота з-за кордону свого часу допомогла з комп’ютером, сучасною камерою. «Може, суспільне телебачення стане на ноги – і все зміниться, – розмірковує Ельвіра Кілару, – вважаю, що редакції нацменшин треба зберігати. Мають існувати школи румунською мовою. Але державну мову обов’язково треба знати».

Мирослав Горват
Мирослав Горват

Сьогодні на «UA: Закарпаття» для румунів готують телепрограму «Телекур’єр румунів» хронометражем 26 хв. Також етноспільноті приділяють увагу у щотижневому дайджесті «Ethno Vision». На «Українському радіо» можна почути 10-хвилинну програму «Румунські меридіани», а на «Тиса FM» двічі на тиждень виходить «Медіатека». Схожа ситуація і з румунськомовними друкованими органами. У Нижній Апші видають газету «Апша», щоправда, винятково за ґрантові кошти, силами ентузіастів. Один із них Іван Ботош – активіст румунської спільноти, автор книг про румунів, власник єдиного в Україні музею історії та етнографії румунів Закарпаття.

Щодо забезпечення інформаційних потреб ромів активіст Мирослав Горват передусім відзначив чималу чисельність цієї етноспільноти. Так, роми проживають в усій Європі: в Україні їх орієнтовно 400 тисяч. Найбільша громада – на Закарпатті – близько 100 тисяч осіб.

Редакція ромських програм на колишньому державному телеканалі упродовж багатьох років трималася на ентузіастах. Її розвивав Мирослав Горват, пізніше – Віктор Човка. Зізнався, що це було більше хобі, ніж робота, а тонкощів створення телепрограм навчався безпосередньо в процесі підготовки випусків.

«За останні 15 років я зробив на Закарпатті невеличку революцію. Журналістика мені дуже допомогла. Відвідував, організовував дуже багато заходів з участю ромів. Але хочу зазначити, що дискримінаційні процеси щодо представників етноспільноти досі актуальні. Велику роль у цьому відіграють негативні стереотипи», – вважає Мирослав Горват.

Активіст зауважує, що впродовж останніх 5 років УжНУ дуже підтримував ромів. Близько 200 представників цієї меншини закінчили школи, майже 50 нині здобувають вищу освіту. У покритті витрат на навчання допомагають громадські організації.

Проблеми румунських і ромських медіа обговорили на відділенні журналістикиОдне із запитань студентів стосувалося вживання слова «цигани» щодо представників ромської етноспільноти. Мирослав Горват пояснив, що це слово, звичайно, побутує, але якщо людина має бажання продемонструвати свою культуру, повагу, рівень обізнаності, то більш прийнятно і доречно буде, якщо вживатиме найменування «роми».

Журналіст зацікавлений у співпраці з юними медійниками, обіцяє чимало цікавих тем про етноспільноту, адже це сприятиме толерантності на Закарпатті, подоланню негативних стереотипів щодо цієї народності.

Наталія Толочко

Проект здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.