Письменницьке чергування за прилавком «Кобзаря» з історичною розвідкою про Валентина Другета продовжив доцент УжНУ Ласло Зубанич

Наразі це угорськомовне видання, проте незабаром з’явиться і варіант українською мовою. Щоб зберегти стиль використаних у книзі матеріалів (а це документи XVI–XVII ст.), треба перекладача відповідного рівня, тому українською праця вийде трохи згодом, пояснює дослідник.

Пан Зубанич каже, що давно цікавиться родиною Другетів, історія якої тісно пов’язана із Закарпаттям зокрема. «Вони зробили свій внесок у розвиток нашого краю. Наприклад, завдяки їм Ужгород у XVII столітті став науковим центром. Але це католицька гілка роду, а є і протестантська, про яку знають менше, хоч вона теж мала великий вплив на історію Закарпаття, Трансільванію й Угорське королівство в цілому. Валентин (Балінт) Другет належить саме до цієї гілки. Інформацію про нього я збирав по крупинках. Думав, взагалі нічого не буде. Портрет поки не знайшов. Є надія, що він може бути в замку родини Естергазі в Австрії. Після війни хотів би туди поїхати пошукати, – розповідає дослідник. – Валентин був цікавою, неординарною людиною: політик, військовий, поет, господарник, добрий чоловік і батько (це стає зрозуміло з його щоденникових записів). Він був дуже освічений, розумів виклики свого часу. Зрозуміло, не без вад. Вважаю, історична наука його незаслужено очорнила. Адже, щоб давати об’єктивну оцінку особистості, треба враховувати час, у якому вона жила, всі обставини. А не просто ділити на чорне і біле».

Ласло Зубанич збирав матеріали для книги три роки. Опрацьовував документи в Державному архіві Закарпатської області та на угорському сайті «Arcanum» – платформі, де оцифровано декілька сотень тисяч різних видань, документів. Дослідник тішиться, що йому вдалося знайти й ідентифікувати поеми Валентина Другета, щоденник, листи і взагалі з розрізнених матеріалів скласти, впорядкувати його біографію, включаючи інформацію про батьків та найближчих родичів.

Науковець вважає, що дуже важливо розвивати краєзнавчу літературу, розповідаючи про видатних людей, які жили у нашому краї, щоб демонструвати, що Закарпаття має велику цінність, історичну спадщину, якою можна пишатися.

У планах на наступний рік – книги ще про 2–3 постатей з родини Другетів і окремо про жінок роду. «Нині маю напрацювання щодо 10–15-х представників цієї родини. Узагалі хочу скласти їхнє родинне дерево: з портретами, повною біографією всіх членів роду. Інформація буде у відкритому доступі, українською і угорською мовами. Це буде мій внесок в історичну науку», – поділився пан Ласло.

Після презентації всі охочі могли отримати примірник видання з автографом автора. Цікаво, що першим власну книгу з дарчим підписом науковець подарував ЗСУ: на презентації був присутній краєзнавець, екскурсовод, а тепер і воїн Владислав Товтин, який із задоволенням прийняв подарунок для побратимів, зазначивши, що історична розвідка поповнить фронтову бібліотечку закарпатців.