Дослідження мікробіому для якісної діагностики і розвитку персоніфікованої медицини: науковці УжНУ провели спеціальний майстер-клас
Щоб забезпечити підготовку фахівців із персоніфікованої медицини, в УжНУ планують створити окрему кафедру омікс-дисциплін і біоінформатики зі спеціальностями
Майстер-клас організували і провели професор, завідувач кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології, доктор біологічних наук Надія Бойко, кандидати біологічних наук: Леся Юсько – вірусолог, Тамара Мелешко, Олександра Паллаг – мікробіологи. Всі є фахівцями клініко-лабораторної діагностики. Технічну підтримку і можливість надання балів БПР надав факультет післядипломної освіти УжНУ й особисто Михайло Гечко.
Навчально-практичний захід складався з двох умовних частин. Перша – теоретична, присвячена сучасним підходам діагностики, індикації та ідентифікації збудників інфекційних хвороб людини. У другій частині майстер-класу учасники досліджували свою мікробіоту – пройшли шлях від початку забору матеріалу до його вивчення. У підсумку дізналися про особливості й, використовуючи новітні методи, протестували свій профіль.
Вивчення мікробіому – основа персоніфікованої медицини
«Ідея майстер-класу і наукової роботи, яку роками проводить Науково-дослідницький і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизової оболонки, – пояснити, що наше здоров’я залежить від нас самих. Це важливо розуміти з точки зору медицини 4Р: прогнозувальна, профілактична, персоніфікована та партисипована – тобто пацієнт-орієнтована. Зазвичай лікарі працюють за протоколами і не враховують індивідуальних особливостей людини – стиль життя, регіон проживання, їжу тощо. Згідно з прогностичною медициною, лікар має враховувати профіль пацієнтів, навіть бактерії в кишечнику, в роті, бо все це впливає на дію препарату. Тому персоніфікована медицина – це своєрідна революція. ІТ-алгоритми, які ми розробляємо, допомагають превентивній медицині, завдяки таким алгоритмам лікар бачить профіль пацієнта і може набагато точніше діагностувати захворювання. Вважається, що проводити такі докладні дослідження – дорого. Але чи не дорого потім лікувати пацієнта непотрібними препаратами? У Європі створений цілий ряд інституцій для дослідження мікробіому, натомість в Україні цим займаються одиниці. Це суперорган, який не бачимо, але в якому більше клітин, ніж у нас. За змінами в мікробіомі – пальма першості. Натомість від генетики, яку нерідко звинувачують у хворобах, не так багато залежить», – пояснює Надія Бойко.
Майстер-клас є складовою масштабнішого задуму пані Надії – освітнього проєкту, спрямованого на підвищення обізнаності населення в галузі персоніфікованої медицини. Проєкт охопить групи лікарів, мам, школярів, студентів, для кожної з яких запропонують різні заходи.
Колега Надії Бойко та спікерка майстер-класу – Олександра Паллаг – зауважила, що під час навчально-практичного заходу організатори прагнули довести фахівцям у галузі бактеріології, мікробіології, клініко-лабораторної діагностики, наскільки важлива точна діагностика, що це запорука успішного лікування, та чому варто застосовувати персоніфіковану медицину. «Дослідження мікробіоти не обов’язково здійснювати протягом тривалого часу, наприклад, тижня. Воно може бути проведене за 24 години. Це дуже важливо для швидкого діагностування і початку лікування. В умовах війни, ще й у зимовий період, люди страждають через різні вірусні, бактеріологічні захворювання, тому потрібно вміти у швидкі терміни встановити пацієнту достовірний діагноз і почати лікування», – розповіла Олександра.
Дослідження під час майстер-класу
У першій частині майстер-класу, що стосувалася сучасних підходів діагностики, індикації та ідентифікації збудників інфекційних хвороб, Надія Бойко презентувала наукове підґрунтя дослідження мікробіому, а Олександра Паллаг і Тамара Мелешко пояснили застосування медицини 4Р, що включає прогнозувальну, профілактичну, персоніфіковану та партисиповану – тобто пацієнт-орієнтовану медицину.
«Донедавна вважалося, що некомунікативні захворювання не пов’язані з мікроорганізами. Але це хибна думка, тепер ми можемо сказати, що все відбувається навпаки. Тому протоколи лікування тут не підходять. Набагато ефективніше враховувати персоніфіковану медицину», – зауважила під час майстер-класу Тамара Мелешко.
Однак мікробіомом не надто цікавляться в Україні, хоч у світі вже давно тривають відповідні дослідження. Описані, до прикладу, випадки, коли після виправлення мікробіому шкіри відновилася сила м’язів; доведено зв’язок між парадонтозом і деменцією в людей. Надія Бойко зазначає, що в Україні результати досліджень мікробіому поки що застосовують лише ветеринари, які дбають про якість продукції, відсутність антибіотиків у м’ясі, котре продають на європейські ринки.
Дослідити власну мікробіоту учасники майстер-класу спробували в другій його частині. Вони зробили свій мазок, «пофарбували» його, подивилися під мікроскопом і після цього висіяли. Наступного дня оцінили бактерії, що виросли на чашках Петрі, з’ясували, чи є там умовно патогенні бактерії, скільки їх, чи відбувається запальний процес тощо.
Серед слухачів майстер-класу були як досвідчені фахівці, так і студенти. Галина Семенова, лікар-бактеріолог, що працює 27 років, зацікавилася навчально-практичним заходом, бо переконана, що здобувати знання ніколи не пізно. «Мікробіологія – дуже цікава наука, що постійно розвивається. Мені було цікаво, чим займаються колеги, дізнатися щось нове. Молодь більш комп’ютеризована, прогресивна, знає мови, може поділитися результатами досліджень. У спікерів я запитала, де досліджують мікробіом і здивувалася, що це можна зробити в Ужгороді, здати такий аналіз. Думаю, в майбутньому ми можемо співпрацювати з навчально-науковим центром», – зазначила Галина.
Оксана Дмитраш завідує клініко-діагностичною лабораторією в дитячій лікарні. Про майстер-клас дізналася з професійних груп у соціальних мережах, до яких входять лікарі Закарпаття. Прийшла, бо працює в бактеріологічній лабораторії, тож її зацікавила тема – дослідження інфекційних результатів як ключ до визначення діагнозу. «Майстер-клас дуже актуальний. Щоб лікувати, треба спочатку правильно визначити діагноз. В осінньо-зимовий період дуже багато вірусних інфекцій, тому правильна діагностика вкрай важлива. Для мене як фахівця корисні такі навчання, адже піклуюся про безперервний професійний розвиток, маю постійно вдосконалюватися. Медицина – форсуюча наука, постійно змінюється. Якщо ми працюємо в цій сфері, маємо також змінюватися», – розповіла Оксана Дмитраш.
Студентка 4-го курсу біологічного факультету Ангеліна Немеш прийшла на майстер-клас разом зі своїми однокурсницями. Розповіла, що мікробіологію вивчає недавно, але вже пробували працювати в лабораторії, тому зацікавилися цим напрямом. Вирішила відвідати майстер-клас і поглибити знання, щоб розвиватися та згодом працювати у сфері мікробіології.
Науковці УжНУ розробили унікальний алгоритм із визначення персоніфікованих потреб, що дозволяє зробити точну діагностику
Команда науковців під керівництвом Надії Бойко займається дослідженням мікробіому понад 10 років. Передували цьому проєкти і наукова робота професорки у США. У процесі виникла компанія «Ediеns», що стала однією з перших в Україні, що працюють за принципом спіноф.
Науково-дослідницьким і навчальним Центром молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок спільно з компанією «Ediеns» напрацьовано все необхідне для створення алгоритму визначення персоніфікованих потреб. Компанія має на меті впроваджувати відомі у світі результати в галузі мікробіології, а також розробляє унікальні для України продукти, зокрема займається програмним забезпеченням, що дозволяє робити точну діагностику. Саме тут вивчають мікробіом українців. Водночас «Ediens» допомагає реалізовувати проєкти, впровадити в практику наукові розробки та, по суті, є бізнес-проєктом, який забезпечує ІТ-інструменти, обладнання, зарплату науковців, котрі виконують дослідження.
Також «Ediеns» є власником брендів, пов’язаних із їжею нового покоління, яка ґрунтується на точній діагностиці, правильному підборі компонентів за певними алгоритмами, коли на підставі аналізів видають персоніфікований план харчування.
В УжНУ вже є непогані результати в цьому напрямку. Так, до захисту дисертації нині готується Роман Рукавчук, що сам створив унікальну базу даних, куди введено їстівні рослини, що ростуть на Закарпатті. А завдяки співпраці з аналітиками – Сергієм Сухарєвим, який виміряв мікро-, макроелементи, що входять до рослин залежно від регіону вирощування – вдається провести біохімічний аналіз, визначити тип життя людини тощо.
Наразі науковці підготували книгу «Людський мікробіом, персоніфікована медицина і перші медичні протоколи». Щоб забезпечити підготовку фахівців із персоніфікованої медицини, планують створити в УжНУ окрему кафедру омікс-дисциплін і біоінформатики зі спеціальностями.
Ідеї, які розвивають працівники Науково-дослідницького і навчального Центру молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, лягли в основу 6 проєктів, поданих у рамках програми досліджень та інновацій «Horizon». Серед проєктів, наприклад, є такий, що базується на преконсепшн-теорії для вагітних і полягає в урахуванні мікробіому, персоніфікованої медицини, що спрямована на те, аби дитина народилася здорова.
«Ми трохи випереджаємо розвиток науки в Україні», – зазначає Надія Бойко і додає, що українська наука мусить розвиватися в руслі світових тенденцій, дбати про майбутнє: щоб люди жили не бідно, не забруднювали планету, щоб був мир, партнерство, відкритість. Кілька років тому працівники Центру ініціювали об’єднання бізнесу й науки на Закарпатті, тоді збагнули, що мета, ідея дослідження мікробіому, ще недостатньо зрозуміла, тому працювали над проектом, розробили алгоритми в компанії «Ediens», і тепер методом майстер-класів, навчань вирішили підготувати практичну медицину до використання з метою якісної діагностики, а відтак і успішного лікування українців.