Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Робота Олени Рудловчак продовжує жити у дослідницьких проєктах школярів

1 лютого відомій ученій-карпатознавчині, музей-кімнату якої створено на філфаку УжНУ, виповнився б 101 рік...

0 137
Вперше про Олену Рудловчак, українську дослідницю з Пряшева, я почув у 2013 році, коли взявся для одного з численних позашкільних проєктів готувати роботу про життя та творчість закарпатського фольклориста й письменника Олександра Митрака.

Тоді, шукаючи потрібні матеріали у відділі «Карпатика» Наукової бібліотеки УжНУ, наштовхнувся на «Науковий збірник музею української культури у Свиднику» за 1983 рік. Там була надрукована стаття Олени Рудловчак «Три збірки О. Митрака». Дослідниця писала, як на початку 1980-х рр. у фондах Львівської наукової бібліотеки знайшла три рукописні збірки під назвою «Народныя песни угорских русинов». Жодна зі збірок не була підписана, але, порівнявши тексти та почерк, написане у рукописних збірниках та матеріали, надруковані Я.Головацьким, вчена прийшла до висновку, що ці роботи належать саме О. Митраку. Пані Олена знайдені рукописи описала: «Збірники І і ІІ переписані начисто, збірник ІІІ має вигляд чернетки, робочого примірника. Всі три збірники містять цінні примітки Митрака, які стосуються передусім значення окремих слів і виразів, специфічної їм вимови у місцевій говірці».

Постать дослідниці настільки мене заінтригувала, що я почав цікавитися її біографією та творчим доробком. Тому, коли прочитав інформацію про створення при Науковій бібліотеці УжНУ музею Олени Рудловчак, куди (за заповітом вченої) зі Словаччини привезли її архів, одразу звернувся з проханням до своєї однокурсниці, деканеси філфаку УжНУ Галини Шумицької дати мені можливість попрацювати з його матеріалами.

Юрій Шипович з донькою Юлією
Юрій Шипович з донькою Юлією

Галина Василівна посприяла в отриманні дозволу на роботу зі спадщиною дослідниці. Тому протягом кількох тижнів у серпні 2018 року ми з дочкою Юлією (на той час студенткою філфаку УжНУ) мали змогу буквально заглибитись у світ творчості та, у якійсь мірі, особистого життя пані Рудловчак. На початку робота була хаотичною: без розбору, практично нічого не розуміючи, перебрали близько двадцяти ящиків з архівом вченої. Це були листування, чернетки статей, рецензій, досліджень, фотоплівки і т.д. Десь на третій день почала вироблятися якась системність та послідовність: вже впізнавали деякі прізвища, розуміли, які матеріали з якими пов’язані, пробували їх класифікувати. Я вже тоді починав усвідомлювати, де і як дам хід знайденому. А цікавого зібралось чимало.

Фрагмент щоденника Олександра Духновича
Фрагмент щоденника Олександра Духновича

Тому вже з осені того ж 2018 року, вибравши двох учнів для роботи в МАНі, я почав ознайомлювати їх зі знайденими та опрацьованими матеріалами. Першу дослідницьку роботу на тему «Щоденник Митрака – єреміада кінця XIX ст.» ми готували з ученицею нашої школи Анастасією Йовбак. Мало не половина матеріалів, використаних у дослідженні, були з архіву Олени Рудловчак. Так само як і в роботі «Зоря на небі, над головою штранґ, або громадсько-політичні прагнення Адольфа Добрянського та їх фіаско», над якою я працював разом з Віктором Редніком (нині студент-історик УжНУ), застосували знайдені у музеї фрагменти рукопису «Щоденника» О. Духновича.

Виступ Віктора Редніка на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, 2019 р.
Виступ Віктора Редніка на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, 2019 р.

Цей і наступний навчальний рік також з двома «юними академіками» сьогоднішніми десятикласниками Анатолієм Бомбушкарем та Романом Хвастою працюємо над епістолярною спадщиною Духновича та його мемуаристикою. Крім подарованих директором видавництва «Ґражда» Іваном Ребриком «Творів» Олександра Духновича (IV т.), у дослідженнях також плануємо використати матеріали, знайдені у музеї О.Рудловчак.

Виступ Анатолія Бомбушкаря на І етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Тема роботи "Мемуаристика Олександра Духновича", 2020 р.
Виступ Анатолія Бомбушкаря на І етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Тема роботи “Мемуаристика Олександра Духновича”, 2020 р.

У майбутньому хочемо у рамках проєктів МАН та інших схожих досліджень працювати з науковими розвідками пані Рудловчак, які стосуються життя й творчості Олександра Павловича, Івана Сільвая, Анатолія Кралицького, Юлія Ставровського-Попрадова, Адольфа Добрянського та інших закарпатських будителів. Це стосується і роботи дослідниці над історією закарпатської журналістики та ще не друкованої (також знайденої у фондах Львівської наукової бібліотеки) збірки малих фольклорних форм і т.д. Щоправда, над цими темами вже працювали: написані цілі дисертації, у яких використані також дослідження з музею О. Рудловчак. Але часто свіжий погляд на першоджерела дає шанс на новий виток у дослідженні, на нове відкриття, нове життя.

Юрій Шипович, керівник Наукового товариства Полянської сільської ради
Закарпатського територіального відділення МАН України
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.