Багатомовна освіта в Україні – одна з можливих відповідей на виклики часу
Деканеса філфаку УжНУ представляла Закарпаття на презентації досягнень Всеукраїнського експерименту з багатомовної освіти, співорганізаторами якої стали МОН України та офіс Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин
До участі в заході були запрошені представники Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та інформаційної політики, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, інших інституцій.
Від МОН України учасників конференції вітали Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти, та Світлана Харченко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти. Від ВКНМ ОБСЄ – Елеонора Лотті, старший радник Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, та Андрій Гончак, консультант офісу ВКНМ ОБСЄ.
Про результати експерименту в регіонах доповідали наукові консультанти й координатори – Любов Задорожна, ректор Одеської академії неперервної освіти, Галина Шумицька, декан філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ольга Остафій, методист центру якості освіти в Чернівецькій області, Ольга Берегова, регіональний координатор у Запорізькій області, а також педагоги цих областей.
Андрій Панченков, креативний директор сайту «Освіта.ua», презентував посібник з багатомовної освіти, укладачами якого стали учасники експерименту у чотирьох областях України: Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Запорізькій.
Учасники заходу були одностайними в тому, що результати експерименту показують позитивну динаміку. Оскільки ж чинна законодавча база не суперечить основним ідеям мультилінгвізму і не створює перешкод для їх реалізації, то завдяки впровадженню багатомовної освіти в Україні можна вийти на інноваційну модель закладу шкільної освіти, де навчання може провадитися одночасно, як мінімум, двома мовами (державною та рідною), а також іноземними. І це може стати альтернативною відповіддю на ті виклики часу, які маємо нині в поліетнічних прикордонних регіонах України.
Офіс ВКНМ ОБСЄ підтримує такі ініціативи в Україні – про подібні питання міжетнічних відносин на мовному ґрунті йшлося і на міжнародній конференції, присвяченій 25-річчю Гаазьких рекомендацій, спікерами якої стали представники Швеції, Фінляндії, Данії, Німеччини, Сербії, Молдови, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Грузії, Киргизстану, Казахстану тощо.
Тож у дискусійній частині щодо можливості розвитку багатомовної освіти в Україні йшлося про способи і засоби масштабування результатів пілотного проєкту. Науковий консультант експерименту Олена Фідкевич, провідний науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, запропонувала до розгляду присутніх проєкт Концепції багатомовної освіти в Україні.
