Спрацювалися: як магістранти журналістики спробували себе у викладацькій діяльності
Освітня взаємодія молодших зі старшими дала можливість першим поспілкуватися з тими, хто «шарить», дізнатися про нові аспекти професії та ще раз задуматися, чи варто продовжувати в тому ж напрямку
Пропозиція спробувати попрацювати з другокурсниками спеціалізації «Реклама та PR» в межах дисципліни «Моніторинг і діагностика навчального процесу» одразу зацікавила магістрантів журналістики. Проте на початку ми не уявляли, наскільки вдалим і корисним буде такий досвід. Тож Анастасія Борсук, Ольга Богославська та Іван Панасюк підготували тренінги на теми «Актуальні поради щодо написання рекламних текстів для мережі «Інстаграм», «Новинна журналістика: як писати легко і доступно?» та «Логотип як спосіб упливу на споживача».
Перед проведенням тренінгових занять Галина Василівна поділилася матеріалами Кампусу з управління проєктами та підприємництва, де сама навчалася у рамках програми «Розвиток компетентнісного підходу в навчанні та викладанні» (організатори – ГО «Вище» та партнери: Британська рада в Україні, Pearson, Dinternal Education, а також МОН України та IT компанія Grammarly).
Результат такої співпраці не забарився: обидва курси залишилися з хорошими враженнями! До речі, для магістрантів це був перший досвід проведення заняття, тож хвилювання важко було приховати. Але приємна атмосфера в аудиторії, допитливі й зацікавлені студенти зробили своє: таки вдалося!
Анастасія Борсук поділилася враженнями від нового досвіду: «Було дуже незвично й складно: у студентів, які присутні дистанційно, вимкнені камери, я не бачила їхньої реакції на свій матеріал. Дуже хвилювалася, бо таку практику мала вперше. Я копірайтер, можу добре написати, а от розповідати – не дуже ☺. Уже понад 2 роки працюю в цій сфері, дуже хотіла поділитися важливими моментами в роботі».
Так, технічно не завжди вдається втілити в життя все, що хотілося б (все ж дистанційне навчання має свою специфіку). Але незмінним залишається бажання дізнаватися щось нове, вдосконалюватися. Особливо приємно, що студенти зацікавлені в майбутній професії, є допитливими та відкритими для спілкування.
«Думаю, це дуже доречна співпраця. Для нас, магістрантів, це хороша практика, а для молодших – можливість поспілкуватися з тими, хто «шарить», дізнатися про нові аспекти професії, ще раз задуматися, чи варто продовжувати в тому ж напрямку», – додає Анастасія.
Іван Панасюк і здивований, і задоволений з того, що навіть в умовах дистанційного формату студенти охоче навчаються. «Мені цікаво здобувати знання з нових для мене дисциплін, оскільки за базовою освітою я історик. Тому мені подобається, що можу взаємодіяти зі студентами та навчатися разом з ними», – ділиться Іван.
Дуже важливо, щоб викладачі були, як то кажуть, на одній хвилі зі студентами – нам у цьому справді пощастило. Дякуємо за можливість, за новий досвід. А колегам порада: не бійтеся креативити, адже внутрішня мотивація стимулює рухатися вперед. Пробуйте щось нове. Шукайте себе. Пізнавайте світ і не бійтеся виходити за межі стандартів.