Студентів-медійників вчили розпізнавати маніпуляції у ЗМІ
Під час зустрічі студенти розширили свої уявлення про інформаційне пересмикування й пропаганду, заглибилися у вивчення інструментів, якими ці явища просуваються
Тема лекції є актуальною в контексті російсько-української війни. Під час зустрічі студенти розширили свої уявлення про такі поняття, як «пропаганда» та «маніпуляції», а також заглибилися у вивчення інструментів, якими ці явища просуваються. Зрозуміти було дуже легко, оскільки наводилися реальні приклади з українських та російських медіа.
Протягом зустрічі студенти дізналися багато нового про вже відомі їм речі. До прикладу, «клікбейт» – це гучний заголовок, який привертає увагу аудиторії. Але мало хто знає, що спочатку цей механізм був створений для рекламної діяльності. Тепер його активно використовують пропагандисти. Сама пропаганда теж не є чимось поганим. Це нейтральний інструмент, яким користуються медіа і не тільки. Вона може бути позитивною (пропаганда здорового способу життя). Проте здебільшого цей термін використовують у негативному ключі, тож ми звикли думати про неї, як про щось погане.
Важко було розібратися з поняттям «дезінформаційний сендвіч» – це коли в одному повідомлені реальні факти переплітаються з вигаданими, і важко з’ясувати, де правда, а де маніпуляційне навіювання.
Зацікавив студентів такий механізм, як «труднощі перекладу». Коли світові лідери роблять свої заяви, то ЗМІ беруть за першоджерело не саму заяву, а її переклад на рідну мову. От і виходить, що ми обговорюємо не власне слова відомих особистостей, а їх ереклад, який часто може бути неточним.
Протягом лекції для кращого розуміння студентам давали завдання придумати власні приклади на кожен із механізмів. Також спікер зазначив, що у 99% випадків маніпуляційні інструменти не використовуються по одному. «Ефективність таких механізмів можлива тільки тому, що рівень освіченості населення недостатній, щоб розпізнавати дезінформацію», – каже Василь Скічко і закликає ставати медіаграмотними, щоб не потрапляти на пропагандистські гачки.
Протягом лекції в спеціально створеному Telegram-каналі тривало анонімне опитування. Учасники з 6 запропонованих тем могли обрати 3, про які хочуть послухати детальніше. Найбільше голосів було за «дезінформаційні стереотипи», «конспірологічну дезінформацію» та «ефект первинності».
Лекція закінчилася практичним завданням. Спікер надав аудиторії 3 російські новинні Telegram-канали і попросив виявити серед останніх повідомлень ті механізми, про які йшлося на зустрічі.
студентка відділення журналістики