Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Студентів-медійників вчили розпізнавати маніпуляції у ЗМІ

Під час зустрічі студенти розширили свої уявлення про інформаційне пересмикування й пропаганду, заглибилися у вивчення інструментів, якими ці явища просуваються

0 48
29 вересня на філологічному факультеті УжНУ для студентів відділення журналістики провели лекцію «Маніпулятивні механізми в медіа». Спікером виступив Василь Скічко – працівник відділу протидії дезінформації при РНБО. Ця організація займається тим, що кожного дня виявляє й спростовує десятки фейків, які загрожують національній безпеці України.
Василь Скічко
Василь Скічко

Тема лекції є актуальною в контексті російсько-української війни. Під час зустрічі студенти розширили свої уявлення про такі поняття, як «пропаганда» та «маніпуляції», а також заглибилися у вивчення інструментів, якими ці явища просуваються. Зрозуміти було дуже легко, оскільки наводилися реальні приклади з українських та російських медіа.

Протягом зустрічі студенти дізналися багато нового про вже відомі їм речі. До прикладу, «клікбейт» – це гучний заголовок, який привертає увагу аудиторії. Але мало хто знає, що спочатку цей механізм був створений для рекламної діяльності. Тепер його активно використовують пропагандисти. Сама пропаганда теж не є чимось поганим. Це нейтральний інструмент, яким користуються медіа і не тільки. Вона може бути позитивною (пропаганда здорового способу життя). Проте здебільшого цей термін використовують у негативному ключі, тож ми звикли думати про неї, як про щось погане.

Важко було розібратися з поняттям «дезінформаційний сендвіч» – це коли в одному повідомлені реальні факти переплітаються з вигаданими, і важко з’ясувати, де правда, а де маніпуляційне навіювання.

Зацікавив студентів такий механізм, як «труднощі перекладу». Коли світові лідери роблять свої заяви, то ЗМІ беруть за першоджерело не саму заяву, а її переклад на рідну мову. От і виходить, що ми обговорюємо не власне слова відомих особистостей, а їх ереклад, який часто може бути неточним.

Протягом лекції для кращого розуміння студентам давали завдання придумати власні приклади на кожен із механізмів. Також спікер зазначив, що у 99% випадків маніпуляційні інструменти не використовуються по одному. «Ефективність таких механізмів можлива тільки тому, що рівень освіченості населення недостатній, щоб розпізнавати дезінформацію», – каже Василь Скічко і закликає ставати медіаграмотними, щоб не потрапляти на пропагандистські гачки.

Протягом лекції в спеціально створеному Telegram-каналі тривало анонімне опитування. Учасники з 6 запропонованих тем могли обрати 3, про які хочуть послухати детальніше. Найбільше голосів було за «дезінформаційні стереотипи», «конспірологічну дезінформацію» та «ефект первинності».

Лекція закінчилася практичним завданням. Спікер надав аудиторії 3 російські новинні Telegram-канали і попросив виявити серед останніх повідомлень ті механізми, про які йшлося на зустрічі.

Анастасія Лабик,
студентка відділення журналістики
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.