Створити їжу з… вуглекислого газу: професор-хімік Василь Гомонай розповів про унікальну розробку

Говорити про складні наукові розробки простими й зрозумілими пересічному смертному словами – річ не з легких, однак Василь Іванович один із улюблених викладачів студентів хімфаку, чиї лекції слухають із роззявленим ротом, а отже, й розуміють. Що ж, ужгородським журналістам теж довелося трохи заглибитися в складну, але таку цікаву науку.

Кількадесят років тому тоді ще аспірант фізфаку Василь Гомонай, як тоді здавалося, марно досліджував окислення метану (газ, що часто використовується як порівняно дешеве пальне). Аспіранта відрахували й, розбираючи своє обладнання він, як сам каже, дивом виявив формальдегід (його широко використовують у промисловості). Так і подався на хімічний факультет, а вже невдовзі опублікував першу статтю про окислення метану. Роки досліджень, розробок, відкриттів, кандидатська дисертація й зацікавленість його науковими розробками за кордоном… Нині він є автором і співавтором підручників, за якими вивчають окремі розділи хімії, фізики, медицини.

Систематизувати всю напрацьовану інформацію вдалося аж через півстоліття завдяки співпраці з французькими колегами. Так, минулого року в одному з найпотужніших у світі фізики наукових журналів «Catalysis» вийшла друком його стаття про розрахунок каталізаторів.

Іншими словами, йдеться про можливість перетворювати органічні відходи, хоч як складно повірити, на їжу! ЯК? Якщо коротко і максимально спрощено, то з органіки можна видобути метан, із якого – формальдегід, про який ішлося раніше. Відповідно із формальдегіду вже можна створювати навіть білки, вуглеводи, глюкозу – тобто поживні речовини.

А тепер найцікавіше. Така розробка дозволить виготовляти поживні речовини для тривалого перельоту на інші планети, адже запастися їжею на десятиліття для великої кількості людей в замкненому просторі неможливо (бо ж на Марс долетіти – це вам не в Мукачево доїхати).

Що цікаво, наприкінці 80-х років розробку Василя Гомоная тестували у Москві (протягом тривалого часу троє людей жили в замкнутому просторі й синтезували з метану їжу) й у результаті з’ясували, що втілювати її на практиці цілком можливо. Нині подібні експерименти проводять і закордонні колеги – в США. Однак саме Василеві Гомонаю вдалося синтезувати з метану максимально «чистий» формальдегід і в найбільших пропорціях

Крім того, таку розробку можна використовувати і в глобальних масштабах: якщо збирати весь СО2, який викидають виробництва, й синтезувати його, можна не лише виробляти чимало продуктів, а ще й суттєво призупинити екологічну катастрофу та глобальне потепління.

А чи варто говорити про економічну складову такого відкриття?

Найважливіше, що розробкою ужгородського вченого активно цікавляться за кордоном і там вона вже набула неабиякого розголосу. Тож сподіваємося, ім’я заслуженого професора Ужгородського національного університету Василя Гомоная увійде у світову історію.